ЕКСПЛУАТАЦІЯ МАШИН І ОБЛАДНАННЯ
Електронний підручник

Тема 3.10. Визначення технологічних процесів під час вирощування картоплі та їх технічне забезпечення

1. Особливості підготовки ґрунту та машинні агрегати

Прогресивні технології спрямовані на досягнення запрограмованих кінцевих результатів з ефективним використанням природних та інших непоновлюваних ресурсів.

Під час виробництва картоплі сучасні технології мають ознаки інтенсивних, ресурсоощадних, енергоощадних і ґрунтозахисних технологій.

Вибір варіанта технології залежить від природно-кліматичних умов, середовища та наявного комплексу машин та обладнання, взаємодії агрономічного, інженерного та кадрового забезпечення вибраної технології.

У більшості господарств України під час виробництва картоплі за інтенсивною технологією під час виконання певних операцій використовують елементи ресурсоощадних чи енергоощадних технологій та технологій No-till.

Інтенсивна технологія виробництва картоплі передбачає: спільне застосування передової агротехніки, інтенсивних сортів, які відповідають вимогам зони, прогресивних технологічних прийомів виконання основних і допоміжних операцій, сучасних машин і робочих органів, прогресивної організації і системи оплати праці, що стимулює одержання високих урожаїв. Завданням упровадження інтенсивної технології вирощування і збирання картоплі є одержання високих і стійких врожаїв з мінімальними затратами праці і засобів у ранні, найбільш сприятливі для збиральних робіт зональні строки, створення умов, які забезпечують застосування під час збирання в різних ґрунтово-кліматичних умовах комбайнів.

Попередник. Найбільші урожаї картоплі збирають під час розміщення її після озимих культур, які вирощують у сівозміні на пласту багаторічних трав після зайнятих парів або зернобобових культур; на удобреній кукурудзі на силос, льону-довгунцю, однорічних травах. У Лісостепу, де озима пшениця є кращим попередником не лише для картоплі, а й для цукрового буряку, ці дві культури в сівозміні розміщують у таких ланках: багаторічні трави – озима пшениця – цукровий буряк; зернові бобові – озима пшениця – картопля. Добре родить картопля в цих районах також після кукурудзи на силос, а в умовах достатнього зволоження – після цукрового буряку.

У Степу високі врожаї картоплі лише на зрошуваних землях (де вирощують два врожаї за рік), в заплавах річок, на низинних ділянках. В овочевих сівозмінах картоплю вирощують після багатьох культур, крім пасльонових, що мають багато спільних з картоплею шкідників і хвороб.

У спеціалізованих сівозмінах, де під картоплю відводять 40…50 % площі, її повторно розміщують на минулорічному полі за обов’язкового дотримання високої технології вирощування.

Обробіток ґрунту

Картопля позитивно реагує на глибокий обробіток ґрунту, яким створюється глибокий пухкий орний шар, особливо сприятливий для формування великих бульб на важких ґрунтах. Залежно від зони вирощування картоплі, строку внесення органічних добрив належної розпушеності ґрунту досягають як зяблевим, так і весняним обробітком, охоплюючи й лущення стерні, основну та передпосівну підготовку ґрунту з диференціацією цих прийомів залежно від типу ґрунту, його фізичних та хімічних властивостей, забур’яненості.

Стерню лущать відразу після збирання попередника дисковими лущильниками ЛДГ-10, ЛДГ-15 в агрегаті з тракторами Т-150, Т-150К на глибину 6…8 см. У разі засмічення поля багаторічними бур’янами, лущення проводять лемішними лущильниками ППЛ-10-25 в агрегаті з тракторами Т-150, Т-150К на глибину 12…14 см.

Попередники, засмічені кореневищними бур’янами, 2…3 рази дискують на глибину до 12 см дисковими боронами (БД-10Б, БДТ-7А) і після появи «шилець» кореневища глибоко заорюють плугами з передплужниками. На площах з неглибоким орним шаром кореневища «вичісують»: проводять лущення лемішними лущильниками або мілку оранку на глибину залягання кореневищ бур’янів у ґрунті (10…15 см), після чого кореневища витягують з ґрунту (вичісують) пружинними культиваторами або боронами і вивозять за межі поля.

Не пізніше, як через 15…20 днів після першого лущення, вносять органічні й мінеральні добрива агрегатами Т-150+ПРТ-10, МТЗ-80+МВУ-6, і в першій половині вересня проводять глибоку зяблеву оранку плугами з передплужниками (агрегати Т-150+ПЯ-3-35, Т-150+ПЛП-6-35, Т-150К+ПЛН-5-35) на глибину на глибину 24…27 см. Після оранки ріллю розпушують культиваторами для суцільного обробітку ґрунту (КПС-4) в два сліди на глибину 8…12 см.

Весною проводять закриття вологи важкими зубовими боронами БЗТС-1 або середніми БЗСС-1 в агрегаті з трактором Т-150, внесення азотних добрив агрегатами МТЗ-80+МВУ-6, МТЗ-80+РУС-5-03, БМЗ-6Л+МВУ-0,5, культивацію зябу агрегатом Т-150+КШУ-12 та передпосівний обробіток ґрунту агрегатом Т-150+АП-6.

Культиватором КРН-4,2Г, обладнаним лапами-підгортальниками, створюють гребені заввишки 16…18 см. На ньому встановлюють сім лап-підгортальників. Крайні підгортальники, які є маркерами, мають розпушувати ґрунт на глибину 5…6 см. Перший прохід роблять за вішками. Потім тракторист водить уздовж крайньої борозни й створює за кожний прохід чотири гребені, а три підгортальники повторно проходять по нарізаних борознах. При цьому стикові міжряддя не утворюються.

Для створення гребенів використовують також культиватор КРН-5,6, на брусі якого встановлюють, починаючи із середини, через 140 см п’ять лап-підгортальників. Під час першого проходу трактора борозни нарізують через 140 см. За наступного проходу слідопоказчиком є крайня борозна, на якій спрямовують праву чи ліву гусеницю трактора. При цьому культиватор формує гребені з відстанню 70 см. Найкраще агрегатувати культиватор з трактором Т-70С.

Там, де з осені створили гребені, ґрунт до садіння в міжряддях обробляють просапними культиваторами КОН-2,8ПМ, КРН-4,2Г, обладнані ротаційними боронами БРУ-0,7. На кожній секції культиватора встановлюють по два долота, а між ними у центрі лапу-підгортальник, які розпушують ґрунт на глибину 7…9 см. Мета такого обробітку підправити гребені, знищити сходи бур’янів, розпушити ґрунт.

Добрива

Внесення добрив під картоплю – обов'язкова умова одержання високих урожаїв бульб. Особливо цінні для картоплі органічні добрива, які використовують не тільки як важливе джерело елементів живлення для рослин, а і як ефективний засіб поліпшення фізичного стану ґрунту та повнішого забезпечення картоплі вуглекислотою.

Найпоширеніше органічне добриво для картоплі – гній. Дані науково-дослідних установ підтверджують його високу ефективність на всіх типах ґрунтів і особливо на дерново-підзолистих ґрунтах Полісся. Картопля добре реагує на внесення високих доз гною – до 60…80 т/га. Однак під час визначення ефективних доз органічних добрив слід ураховувати, що в разі їх підвищення понад 60 т/га зазвичай спостерігається абсолютне збільшення урожаю бульб, але нерідко знижується приріст урожаю на 1 т внесених добрив і підвищується собівартість картоплі.

Як органічні добрива використовують також зелені добрива – люпин, ріпак, озиме жито, до яких восени додають повну рекомендовану норму фосфору і калію, а до ріпака і озимого жита – 1/3 норми азоту.

Кращими мінеральними добривами для картоплі є: аміачна селітра, сечовина, суперфосфат, калімагнезія і складні добрива. Хлорид калію, сирі калійні солі для картоплі малопридатні, їх краще не застосовувати.

Додатково: Особливості технології вирощування картоплі http://www.agro-business.com.ua/agronomiia-siogodni/489-osoblyvosti-tekhnologiii-vyroschuvannia-kartopli.html

2. Способи садіння картоплі. Агротехнічні вимоги до садіння картоплі

Способи садіння

За впровадження інтенсивної технології доцільно використовувати два способи садіння картоплі: напівгребеневий; гребеневий.

За звичайної технології використовують негребеневий, тобто звичайний (гладкий) спосіб садіння картоплі, або його ще називають безгребеневий спосіб садіння. Як показав досвід, напівгребеневий і гребеневий способи садіння картоплі мають значні переваги перед звичайним.

Гребенева поверхня рядків картоплі краще прогрівається, менше ущільнюється від опадів, на гребнях краще проростають бур’яни. У районах з надмірним і достатнім зволоженням, а також на заплавних ґрунтах та низинах слід садити картоплю лише гребеневим способом.

У районах з недостатнім зволоженням краще садити картоплю напівгребеневим способом.

Садити картоплю можна тоді, коли ґрунт на глибині 10 см прогрівається до 6…8 °С.

Залежно від зони оптимальна густота садіння має бути такою:

Глибина загортання бульб і способи садіння залежать від ґрунтово-кліматичних умов господарств.

За гребеневого способу садіння глибина загортання бульб сошником відносно поверхні підготовленого ґрунту має становити 4…5 см, а з урахуванням гребеня – 14…16 см до поверхні бульб.

За напівгребеневого садіння бульби слід загортати на глибину 7…8 см від поверхні ґрунту, а з урахуванням висоти гребеня – 12…14 см.

За гребеневого способу садіння картоплі на дискових загортачах знімають борінки, кут атаки дисків збільшують до 30°, а за напівгребеневого способу садіння загортальні диски встановлюють під кутом атаки 25° і за дисковими загортачами встановлюють профільні райборінки БП-0,6, зігнуті відповідно до форми гребеня під радіусом 45 см (див. рис. 3.10.1).

Така поверхня гребеня дає можливість, не чекаючи сходів, розпушувати міжряддя та рядки картоплі.

Рис. 3.10.1. Профіль поля за напівгребеневого садіння (а)
                        і робочі органи для утворення напівгребенів (б):
Рис. 3.10.1. Профіль поля за напівгребеневого садіння (а) і робочі органи для утворення напівгребенів (б):
1 – дискові загортачі; 2 – тримач; 3 – ланцюг; 4 – профільна борінка
Таблиця 3.10.1 Агротехнічні вимоги до садіння картоплі
Показники Одиниці виміру Нормативи
і допуски
1 2 3
Початок садіння   Прогрівання ґрунту на глибині 10 см до 6…8 ºС
Тривалість садіння днів 6…8
Допустиме відхилення від заданої норми садіння % до 10
Рівномірність розподілу бульб в рядку % не нижче 60
Допустиме відхилення від заданої глибини загортання бульб см ± 2
Допустиме відхилення від середньої лінії гребеня см ± 2
Допустиме відхилення від заданої ширини міжрядь
- основних
- стикових
см
см
± 2
± 10
Пошкодження ростків бульб робочими органами саджалки % не більше 25
Відстань між бульбами і мінеральними добривами см 2…3
Оптимальна швидкість руху агрегату км/год 5…8

3. Технологічне налагодження садильних агрегатів

Саджають картоплю навісною чотирирядною саджалкою СН-4Б, чотирирядними напівнавісними саджалками СКС-4 і КСМ-4 та шестирядною напівнавісною – КСМ-6. Агрегатують саджалки СН-4Б, СКС-4 КСМ-4 з тракторами МТЗ-80/82, Т-70С. Саджалку КСМ-6 агрегатують з тракторами Т-150, ДТ-75М, Т-70С, МТЗ-82.

Підготовка трактора. Перевіряють і розставляють колію трактора 1400 мм. Доводять тиск у задніх колесах 1,3 кг/см3. Навішують перед радіатором під час роботи з СН-4Б додатковий вантаж масою 150…160 кг. У колісних тракторів вмикають синхронний урухомник ВВП.

Підготовка саджалки. Перевіряють технічний стан саджалок. Перевіряють розставлення сошників і опорних коліс саджалки на ширину міжрядь 70 см. Від середньої лінії саджалки до носків сошників відстань в обидва боки має бути 35 см, наступних – 70 см. Регулюють садильні апарати. Встановлюють саджалку на норму висадки. Регулюють сошники (рис. 3.10.2). Регулюють загортачі.

Навішують і встановлюють виліт маркера МГ-1 (саджалки СН- 4Б, СКС-4). Виліт правого маркера має бути 1400 мм, лівого – 2800 мм. У разі водіння агрегату за візиром, установленим на 20 см праворуч від поздовжньої осі симетрії трактора, виліт правого маркера становить 1900 мм, лівого – 2300 мм.

Рис. 3.10.2. Схема регулювання сошників саджалки
Рис. 3.10.2. Схема регулювання сошників саджалки:
1 – нижня тяга; 2 – поздовжній брус рами; 3 – сектор

Приєднують саджалку з навісним пристроєм трактора і з’єднують гідросистему трактора з гідросистемою саджалки.

4. Підготовка поля до роботи агрегатів. Вибір режиму та способу руху МТА

Обсяг і перелік робіт з підготовки поля залежить від способу посадки картоплі.

Під час садіння на рівній ниві підготовка поля до роботи агрегатів охоплює:

Під час садіння в попередньо нарізані гребені в підготовку поля входять:

Ширина кожного загону має забезпечувати роботу агрегату не менше ніж протягом половини зміни і забезпечувати надійний поворот і завантаження саджалки. Число рядків у кожній загінці має бути кратним ширині захвату саджалки, незалежно від того, яким культиватором (КОН-2,8, КРН-4,2 чи КРН-5,6) були нарізані гребені.

Під час садіння в нарізані гребені кожен садильний агрегат працює на самостійному загоні, рухаючись човниковим або загінним способом.

Таблиця 3.10.2 Оптимальна ширина поворотної смуги
Склад агрегату Робоча ширина захвату агр., м Кратність проходів Ширина поворотної смуги, м
МТЗ-80+СН-4Б
МТЗ-80,Т-70С+СКС-4
МТЗ-80, Т-70С+КСМ-4
ДТ-75М+КСМ-6
Т-150+КСМ-8
2,8
2,8
2,8
4,2
5,6
4
4
4
4
4
11,2
11,25
11,2
16,8
22,4

Кращих результатів під час садіння досягають, якщо використовують урухомник від синхронного вала відбору потужності тракторів МТЗ-80, МТЗ-82. Це дає можливість широко маневрувати швидкостями руху без погіршення якості садіння, тому що густота висаджування бульб не залежить від швидкості руху агрегату.

Організація роботи МТА

Для завантаження саджалок картоплею використовують автомобілі марки ГАЗ-САЗ-3502. Саджалки рекомендовано завантажувати на поворотній смузі.

На початку і в процесі роботи саджалок 2…3 рази на зміну перевіряють густоту і глибину садіння картоплі.

Під час першого проходу агрегату перевіряють глибину і густоту садіння картоплі.

Під час другого (зворотного) проходу агрегату перевіряють ширину стикових міжрядь.

Для визначення місць завантаження посадковим матеріалом необхідно знати довжину в (м) робочого ходу (Lз) саджалки за час висаджування бульб одного завантаження:

$$ L_з = \frac{10 \cdot Б_с \cdot \gamma}{B_р \cdot H_б}, $$

де \(Б_с\) – місткість бункера саджалки, кг;
\(\gamma \) – ступінь використання місткості бункера (\(\gamma = 0,92…0,95\));
\(B_р\)  – робоча ширина захвату саджалки, м;
\(H_б\) – норма садіння картоплі, т/га.

Зіставивши отримане значення з робочою довжиною гонів, приймається рішення про місця завантаження бульб у саджалку.

5. Контроль і оцінювання якості роботи

На початку і в процесі роботи, не менш ніж 2…3 рази за зміну, перевіряють густоту і глибину посадки, збіг рядків бульби з центром вершин гребенів і ширину основних і стикових міжрядь. Густоту і глибину посадки перевіряють також у разі зміни фракцій бульби, а також переїзду на друге поле, яке відрізняється за вологістю, типом і механічнім складом ґрунту.

Густоту садіння перевіряють, розкопуючи бульбу на всій ширині захвату саджалки на довжині не менше 7,2 м. Число бульби на цьому відрізку, помножене на два і на 1000, дає густоту посадки на 1 га по кожному рядку. Глибину посадки також перевіряють по всіх сошниках, обережно розкопуючи гребені через 1,0…1,5 м за довжиною рядків не менше ніж у п’яти-шести місцях, і заміряють відстань від вершини гребеня до верхньої точки бульб.

Ширину основних і стикових міжрядь перевіряють на двох-трьох проходах агрегату, в середині і на кінцях гонів. У разі відхилення основних міжрядь більше ± 2 см, а стикових ± 10 см виявляють причини і усувають дефекти.

Способи визначення показників якості садіння картоплі та їх оцінювання в балах наведено в табл. 3.10.3.

Таблиця 3.10.3 Контроль і оцінювання якості роботи під час садіння картоплі
Показники Градація нормативів Бали Спосіб оцінювання якості роботи
1. Відхилення від норми садіння картоплі, шт. та % 1000…1500 (2…3 %)
1500…2000 (3…5 %)
2000…3000 (5…7 %)
понад 3000 ( >7 %)
5
3
2
0
У 3-х місцях на довжині гону за всією шириною захвату саджалки відкрити борозну на довжині 7,2 м. Підрахувати число бульб і помножити на 2 і 1000, що виражатиме густоту садіння на 1 га
2. Допустиме відхилення від заданої глибини садіння, см до ± 2
від ± 2 до ± 3
від ± 3 до ± 4
понад ± 4
3
2
1
0
У 5…6-ти місцях на довжині гону за всіма сошниками на довжині 1,0…1,5 м заміряють глибину садіння картоплі
3. Допустиме відхилення стикових міжрядь, см до ± 10
від ± 10 до ± 15
понад ± 15
2
1
0
Зробити 10 замірів ширини стикових міжрядь

6. Операції догляду за рослинами. Вибір, комплектування та технологічне налагодження агрегатів з догляду

Своєчасний і якісний догляд за посівами картоплі підвищує врожайність бульб не менше ніж на 20 %. Головна мета в догляді за посівами картоплі протягом вегетаційного періоду – забезпечення оптимальних умов для росту й розвитку рослин, сприяння якнайповнішому використанню агрокліматичних ресурсів на накопичення врожаю бульб.

* *

Догляд за картоплею, яку посаджено гребеневим чи напівгребеневим способом

Посіви картоплі на сьомий-восьмий день після садіння обробляють культиваторами: за чотирирядкової схеми – КОН-2,8; шестирядкової схеми – КОР-4,2; восьмирядкової схеми – КРН-5,6.

На кожну секцію встановлюють по одній стрілчатій лапі посередині міжрядь на глибину \(h =14…16\) см і по дві широкозахватні плоскорізальні лапи (бритви), які підрізають вершину гребеня на глибину 3…5 см. Одночасно поверхню гребня обробляють спеціальною профільною борінкою.

Вдруге картоплю обробляють приблизно на 12…16-й день після садіння, коли ростки бульб сягнуть 3…4 см. Обробіток проводять так само, як і перший з обов’язковим підрізанням плоскорізальними лапами вершин гребенів або напівгребенів. При цьому стрілчаті лапи встановлюють на глибину \(h = 16…18\) см (рис. 3.10.3,ІІІ). Третій обробіток картоплі проводять за умови, коли за сім-вісім днів після другого обробітку були опади і ґрунт ущільнився.

Для цього на кожну секцію культиватора встановлюють по одній стрілчатій лапі і залишають профільовані борінки (рис. 3.10.3,ІV).

Четвертий міжрядний обробіток картоплі проводять, коли рослини піднялися на поверхню ґрунту на 10…12 см.

Це перше глибоке розпушування міжрядь на глибину 18…20 см з одночасним боронуванням прямими борінками (рис. 3.10.3,V).

Рис. 3.10.3. Послідовність операції садіння та догляду за рослинами:
Рис. 3.10.3. Послідовність операції садіння та догляду за рослинами:
І – садіння картоплі; ІІ – перший обробіток до появи сходів; ІІІ – другий обробіток до появи сходів; ІV – третій обробіток; V – четвертий обробіток за появи сходів; VІ – підгортання картоплі

Щоб поліпшити обробіток, до кожної секції культиватора причіплюють вузькозахватні легкі борони, але відрізають від них одну поздовжню планку разом із зубами або знімають по одному крайньому (кутовому) зубу з обох боків борінки. Отже, ширина захвату знаряддя зменшується до 52 см і воно не пошкоджує рослин.

Підгортання картоплі в умовах Полісся та Лісостепу необхідно проводити лише на початку змикання бадилля, коли в останній раз можна зайти агрегатом у міжряддя картоплі.

Глибина підгортання картоплі має бути не більше 10…12 см, швидкість руху агрегату – 8…10 км/год.

У такому випадку ґрунт буде щільно підгорнутий до рослин, а форма гребеня матиме обтічну форму.

Після підгортання бадилля швидко закриває гребені та міжряддя, ґрунт не просихає, а ростки бур’янів всередині кущів будуть засипані ґрунтом.

Склад агрегатів для підгортання картоплі: МТЗ-80+КОН-2,8ПМ+КГИ-500; МТЗ-80+КОР-4,2Г+КГИ-500; МТЗ-80+КРН-5,6+КГИ-500.

Колія трактора має становити 1400 мм і профіль шин коліс має бути вузьким. За недостатньої вологості ґрунту і високої температури повітря підгортання замінюють неглибоким – 6…8 см.

Рис. 3.10.4. Регулювання культиватора на майданчику:
Рис. 3.10.4. Регулювання культиватора на майданчику:
1 – навіска трактора; 2 – центральна тяга навіски трактора;
3 – брус; 4 – стійка; 5 – верхній ланцюг; 6 – граділь секції;
7 – підгортач; 8 – лапи долота; 9 – копіювальне колесо;
10 – підставка; 11 – опорне колесо

7. Особливості хімічного захисту картоплі від шкідників

Хімічний метод боротьби з бур'янами

За даними Інституту картоплярства, навіть за середнього рівня забур’яненості урожайність картоплі зменшується на 22…25 %. У насадженнях картоплі найбільш злісні і поширені такі бур’яни: кореневищні (пирій повзучий, хвощ польовий); коренепаросткові (осот рожевий, осот жовтий, берізка польова, щавель); ранні ярі (свиріпа, гірчиця польова, редька дика, лобода); пізні ярі (мишій сизий і зелений, щириця, плоскуха звичайна). Необхідно повністю використати можливості агротехнічного методу боротьби з бур'янами. Зокрема це підбір поля, попередника, якісний основний і весняний обробіток ґрунту, розпушення міжрядь. Якщо ефективність їх недостатня, необхідно застосовувати для знищення бур'янів гербіциди.

Препарати суцільної дії (раундап та ін.) використовують після збирання попередника на стерні, коли бур'яни (пирій) інтенсивно ростуть. Строк і норму внесення препаратів необхідно остаточно встановлювати, враховуючи рекомендації на упаковці чи тарі.

Хімічний метод боротьби зі шкідниками

Основну шкоду на посівах картоплі завдає колорадський жук. Він відзначається великою плодовитістю і прожерливістю, пристосований до різних умов. Кожна самка може відкласти від 400 до 3000 яєць, личинки з яких можуть знищити картоплю на площі 2,5 га.

Картопляні поля обприскують перший раз під час масового виходу шкідника з ґрунту. Вдруге обробляють після появи личинок, які завдають найбільшої шкоди. Обприскування повторюють за масової появи нової хвилі молодих жуків препаратами типу «Бомбардир», «Конфідор», «Конфідор Максі», «Антижук» та ін. У разі протруєння бульб препаратом «Престиж», старий жук гине, немає потреби боротьби з ним, у більшості випадків немає і личинок упродовж вегетаційного періоду аж до збирання.

Для запобігання розвитку у шкідника стійкості до інсектициду, їх необхідно чергувати. Якщо оптимальні строки боротьби з колорадським жуком і хворобами збігаються, доцільно застосовувати бакові суміші інсектицидів і фунгіцидів з врахуванням їх сумісності.

У середині 90-х років створено трансгенні сорти картоплі, що мають загальну назву «Новий лист», вегетативну масу яких не їсть жук. Вони містять природний білок, що захищає рослини від шкідника. Проте впровадження цих сортів справедливо обмежено до остаточного встановлення їх нешкідливості для людського організму.

Значної шкоди насадженням картоплі завдають личинки травневого хруща та жука-ковалика (дротяника).

Личинки травневого хруща після першої та другої зимівлі починають під’їдати коріння в кущі, в бульбах вигризають круглі ямки з нерівними краями (бульби можуть бути пошкоджені на 60…70 %).

Личинки жуків-коваликів (дротяники) у молодих рослин картоплі часто пошкоджують корені та кореневу шийку. Такі рослини в’януть, відстають у рості, а іноді всихають. Також личинки пошкоджують і бульби. Вони прогризають у бульбах м’якуш і роблять довгі нори. Пошкоджені бульби втрачають господарську цінність і часто загнивають під час зберігання внаслідок потрапляння в м’якуш бактерій та грибів.

Для боротьби з личинками травневого хруща та жука-ковалика бульби перед садінням обробляють препаратом «Престиж», 290 к.с. у нормі 1 кг/т бульб, який має інсектицидну дію.

Таблиця 3.10.4 Склад агрегатів для хімічного захисту рослин
Операції Склад агрегату
1. Приготування розчину МТЗ-80+СТК-5
МТЗ-80+АПР-«Темп»
2. Транспортування води МТЗ-80+ВР-3
МТЗ-80+ЗУ-3,6
3. Транспортування розчину МТЗ-80+ЗУ-3,6
4. Внесення гербіцидів, фунгіцидів, інсектицидів МТЗ-80+КОР-4,2+ПОМ-630
МТЗ-80+ОПШ-15
МТЗ-80+ОП-2000
МТЗ-80+ОВТ-1А
МТЗ-80+ОП-450 «Карпати»

8. Контроль і оцінювання якості роботи

До початку роботи необхідно визначити стикові міжряддя, які утворюються під час прямого і зворотного руху картоплесаджалки. Позначивши стикові міжряддя, які повинні оброблятися крайніми секціями культиватора, легко визначити міжряддя, на яких мають рухатися колеса трактора.

Під час зворотного руху і наступних заїздів трактора потрібно слідкувати за тим, щоб стикові міжряддя оброблялися за два проходи, якщо за першого проходу в стиковому міжряддя йшла ліва крайня секція, то за зворотного ходу, після повороту на 180º і зміщення на ширину захвату, та сама ліва крайня секція має бути вдруге оброблена. У разі недотримання цього правила кущі картоплі можуть бути пошкоджені.

Основні способи руху агрегату під час боронування і міжрядного обробітку – човниковий з петльовим поворотами і загінний.

Агрегат може рухатися «човником», якщо ширина поворотної смуги дорівнює або більша радіуса його повороту. За меншої ширини поворотної смуги застосовують загінний спосіб руху. Для цього перед початком роботи поле розбивають на загінки з числом рядків, кратним ширині захвату просапного культиватора.

Межі загінок обов’язково мають проходити на стикових міжряддях.

Під час боронування полів і міжрядного обробітку організовують групове використання машин. На одному полі працюють одночасно два агрегати, кожен на своїй, сусідній загінці. За загінного способу руху один агрегат обробляє, наприклад, першу і третю загінки, а другий – другу і четверту.

Наприкінці гону, коли робочі органи просапного культиватора виходять за межі поля, їх вигубляють. За подальших заїздів культиватор опускають під час руху, не зупиняючи трактор після розвороту. Це особливо важливо під час підживлювання, оскільки у випадку опускання культиватора під час зупинення підживлювальні ножі можуть забиватися ґрунтом.

На перших двох-трьох проходах остаточно регулюють робочі органи і перевіряють роботу туковисіваючих апаратів.

* *

Організація робіт за хімічного обробітку

Штангові оприскувачі рухаються рядками човниковим способом з петльовими і безпетльовими поворотами залежно від ширини захвату агрегату і ширини поворотної смуги.

Найбільш доцільно заправляти оприскувачі з одного боку поля. При цьому з метою скорочення холостих проходів оприскувача необхідно розрахувати роботу таким чином, щоб однієї заправки оприскувача було достатньо на парне число робочих ходів.

У разі використання оприскувачів рекомендована швидкість руху 4…7 км/год. Повітряний потік з розпиленими частинками рідини необхідно направляти за вітром або під невеликим кутом до його напряму.

Обприскування необхідно проводити в максимально стиснені строки.

Під час обприскування рослини мають рівномірно покриватися дрібними краплями розчину у вигляді туману. Наконечник обприскувача тримати на відстані 50…70 см від рослини. Листки і стебла картоплі слід обприскувати також і з нижнього боку. Треба суворо дотримувати дози препарату і норми витрати розчину.

Для запобігання опіку рослин не рекомендується обприскувати в спеку. Краще це робити в тиху прохолодну погоду після висихання роси або ввечері.

Якщо скоро після обприскування пройшов дощ, обприскування треба повторити.

Рис. 3.10.5. Переобладнання штанги оприскувача ПОМ-630 для обприскування картоплі з одночасним міжрядним обробітком
Рис. 3.10.5. Переобладнання штанги оприскувача ПОМ-630 для обприскування картоплі з одночасним міжрядним обробітком

Контроль і оцінювання якості роботи

Якість роботи в період догляду за картоплею оцінюють за досходовим (табл. 3.10.5), післясходовим (табл. 3.10.6) та хімічним обробітком (табл. 3.10.7).

Таблиця 3.10.5 Контроль і оцінювання якості досходового обробітку картоплі
Показники Градація нормативів Бали Спосіб оцінювання якості роботи
1 2 3 4
1. Відхилення від заданої глибини обробітку, см ± 2
± 3
більше ± 3
2
1
0
За діагоналлю поля заміряють глибину обробітку
2. Викопані бульби під час обробки, % до 1
до 2
до 3
більше 3
3
2
1
0
На довжині гону 14,3 м за шириною захвату культиватора підрахувати кількість викопаних бульб
3. Кількість бур’янів, що залишились, шт. до 5
6…10
11…15
більше 15
3
2
1
0
На довжині гону 1,0 м за шириною захвату культиватора підрахувати кількість бур’янів
Таблиця 3.10.6 Контроль і оцінювання якості післясходового обробітку картоплі
Показники Градація нормативів Бали Спосіб оцінювання якості роботи
1 2 3 4
1. Відхилення від заданої глибини обробітку, см ± 2
± 3
більше ± 3
2
1
0
За діагоналлю поля заміряють глибину обробітку
2. Пошкодження рослин, % 0,5
1,0
більше 2
2
1
0
На довжині гону 14,3 м за шириною захвату культиватора підрахувати кількість пошкоджених рослин
3. Відхилення від заданої висоти гребеня, см - 2
- 3
більше - 3
2
1
0
За діагоналлю поля заміряють лінійкою висоту гребенів
4. Кількість бур’янів, що залишились, шт. до 5
6…10
більше 10
2
1
0
На довжині гону 1,0 м за шириною захвату культиватора підрахувати кількість бур’янів
Таблиця 3.10.7 Контроль і оцінювання якості хімічного обробітку картоплі
Показники Градація нормативів Бали Спосіб оцінювання якості роботи
1 2 3 4
1. Допустиме відхилення від заданої норми внесення, % ± 10,0
± 11,0…± 15,0
більше 15,0
5
2
0
Заміряють 2…3 рази шлях, який пройде агрегат від заправки до заправки і вираховують відхилення
2. Рівномірність розпилу розчину, % менше 25,0
понад 25,0
3
0
Заповнюють 1…2 рази розчином мірні циліндри місткістю 2 л і визначають рівномірність виливу рідини
3. Повнота покриття рослин добре
не добре
2
0
Візуально

9. Збирання картоплі. Способи збирання картоплі

За 10…12 днів до збирання картоплі скошують бадилля. Ґрунт швидше просихає, бульби менше уражують хвороби. Бадилля можна знищити хімічним способом. Це знижує захворювання, сприяє зміцненню шкірки бульб, прискорює фізіологічне дозрівання. На відміну від механічного скошування бадилля, яке припиняє наростання врожаю бульб, за хімічного знищення продовжується інтенсивний відтік поживних речовин з бадилля в бульби, і цим самим збільшується врожайність. За 12…14 днів до збирання картоплю обробляють хлоратом магнію (25…30 кг/га), реглоном (2 л/га) або препаратом баста (3 л/га).

Залежно від наявності у господарстві техніки, від ґрунтово-кліматичних умов, урожайності і призначення картоплі застосовують три способи її збирання: потоковий, роздільний і комбінований.

Потоковий спосіб ґрунтується на груповому використанні картоплезбиральних комбайнів і сортувальних агрегатів. Схема проходження картоплі в цьому випадку така: комбайн – сортувальний пункт – сховище.

За потокового способу збирання всі операції механізовані, вони становлять єдиний виробничий процес з найбільш раціональним використанням набору машин, який застосовують для цієї мети. Зібрану комбайном картоплю вивантажують у тракторний причіп або автосамоскид і транспортують на сортувальний пункт, де її очищають від дрібних домішок і розподіляють на три фракції. Потокове збирання картоплі охоплює всі операції з обробки і вивезення бульб від підкопування рядків до відправлення бульб на зберігання чи реалізацію. При цьому процес обробітку і транспортування бульб безперервний, завдяки чому виключаються зайві перевалочні операції. Однією з основних переваг потокового способу є також і те, що він дає можливість здійснювати комбайнове збирання картоплі в різних умовах, тому що на картоплесортувальному пункті бульби не лише сортують, а й очищають від землі та сторонніх домішок. Для сортування картоплі використовують сортувальний пункт КСП-15 і буртонакривач БН-100.

Роздільний спосіб збирання застосовують на важких ґрунтах, а також тоді, коли комбайн не може відокремити ґрунт від бульб. У цьому разі бульби спочатку викопують картоплекопачами (КТН-2В, КТН-1А, КВН-2М, УКВ-2) у валок, відділяють від них основну масу ґрунту і стебел. Потім валки підбирають (після висихання – через 2…3 год) комбайнами. За роздільного збирання засміченість бульб зменшується до 10…15 %, тоді як за прямого комбайнування вона становить 40…50 %.

За комбінованого способу збирання спочатку косарками КИР-1,5Б скошують і видаляють з поля стебла. Потім запускають обладнаний поперечним транспортером картоплекопач-валкоутворювач, який викопує одночасно з двох рядків бульби і укладає їх у міжряддя двох суміжних не викопаних рядків. Поряд переміщується картоплекомбайн, який підкопує ці два рядки і за один прохід збирає картоплю з усіх чотирьох рядків.

10. Агротехнічні вимоги до збирання картоплі

За механізованого збирання робочі органи мають забирати скибу ґрунту на глибину 0,25 м. У процесі передачі її на сепаруючі органи не повинно бути втрат і пошкоджень бульб.

Комбайн має забезпечувати збирання не менш як 97 % врожаю.

За потокового збирання, коли картоплю після збирання доочищають на сортувальних пунктах, допускається до 15 % домішок ґрунту в бульбах.

Сепаруючі органи збиральних агрегатів не повинні просівати більш як 5 % врожаю.

Не допускається, щоб картоплезбиральні машини різали на частинки бульби, робили в них тріщини, вм’ятини глибиною понад 3 мм, здирали шкірку з бульб більш як на ¼ їх поверхні.

Загальна кількість пошкоджених бульб не має перевищувати 12 %.

Під час сортування допускається вміст пошкоджених бульб не більш як 1 %, в кожній фракції вміст бульб інших розмірів може становити не більш як 10 %, а сміття – до 1 % за масою.

11. Машинні агрегати для збирання. Технологічне налагодження збиральних агрегатів

Найбільш трудомісткий цикл картоплезбиральних операцій. Перш за все збирають бадилля. Це можна виконати як хімічним способом (десикація), так і механічним (подрібнення). Бадилля та іншу рослинність подрібнюють роторною машиною ДБР-2,8М (КП «Київ-трактородеталь»), зарубіжні фірми також переважно випускають подрібнювачі бадилля роторного типу. Вибір технічних засобів збирання картоплі залежить від умов сепарації ґрунту, забур’яненості, урожайності, розміру та конфігурації полів. За задовільної сепарації ґрунту, незначної забур’яненості, урожайності бульб не менш як 9…10 т/га і довжини гонів понад 150…200 м доцільно застосовувати комбайни. За інших умов урожай збирають картоплекопачами.

В Україні використовують картоплекопачі КТН-2В і КСТ-1,4 (завод «Лідасільмаш», Білорусь), які вкладають бульби на поверхню поля за шириною захвату (1,4 м) з подальшим їх підбиранням. Такого самого типу картоплекопачі пропонує ВАТ «Борекс». Це дворядні машини в начіпному («Борекс-КНК-2») і причіпному («Борекс-КПК-2») варіантах. У підсобних і фермерських господарствах з невеликим обсягом виробництва картоплі можна використовувати начіпні однорядні копачі грохотного («Борекс-КГ-1» і роторного («Борекс-КР-1») типів. Західноєвропейські фірми ІМАС (Італія), Grimme (Німеччина) та ін. пропонують здебільшого дворядні причіпні і напівначіпні картоплекопачі, які вкладають бульби у валок, а також підбирачі-навантажувачі, які збирають їх із валка.

Для потокового збирання картоплі в Україні використовують дво- і трирядні комбайни КПК-2 і КПК-3 виробництва ВО «Рязсільмаш» (Росія). ВАТ «Борекс» пропонує вітчизняний дворядний причіпний картоплезбиральний комбайн ККЗ-2. Бульби подаються у транспортний засіб, який рухається поряд із комбайновим агрегатом.

Західноєвропейські фірми Grimme, Dewulf, Imac, Kverneland, REEKIE та ін., які випускають копачі, пропонують уніфіковані з ними одно- і дворядні картоплезбиральні комбайни. Англійська фірма REEKIE пропонує агрегат, який складається з дворядного картоплезбирального комбайна і подрібнювача бадилля, що начіплюється спереду трактора. Обслуговують такий агрегат механізатор і четверо робітників. Бульби з-під комбайна подаються в транспортний засіб, який рухається поряд. Для великих картоплесійних господарств і МТС фірми Holmer і Dewulf (Німеччина) пропонують високопродуктивні самохідні картоплезбиральні комбайни з бортовим комп’ютером та електронною системою регулювання і оцінювання якості технологічного процесу.

* *

Технологічне налагодження збиральних агрегатів

Якість роботи картоплезбиральних машин дуже залежить від якості підготовки агрегатів. Перед підготовкою агрегату до роботи перевіряють його комплектність, технічний стан, правильність збирання, підтягують нарізні з’єднання, паси і ланцюги, змащують вузли і механізми, обкатують машину.

Перевіряють натяг урухомлювальних пасів і ланцюгів. Прогин клинових пасів має становити 30 мм за зусилля 10 кгс. Урухомлювальні ланцюги натягують так, щоб за відстані між зірочками 1 м прогин ланцюга під навантаженням 10 кгс дорівнював 25 мм. За інших відстаней між зірочками прогин міняють пропорційно цій відстані. Перед початком роботи картоплезбиральної машини регулюють глибину ходу лемешів, амплітуду струшування пруткового елеватора. Установлюють зазор між ґрунтороздавлювальними балонами, регулюють тиск повітря в них, вибирають кут нахилу розкочувальної гірки і встановлюють подільник транспортера-перебирача. Глибину ходу лемешів регулюють так, щоб у бункер надходило не більше 0,5 % підрізаних бульб.

12. Підготовка поля до роботи збиральних агрегатів

Успіх використання техніки і ефективність збирання значною мірою залежить від своєчасної підготовки поля. Для машинного збирання поле, що підлягає обробці, звільняють від великого каміння, металевих предметів, а також зарівнюють канави, бо це може призвести до поломки агрегатів. За 10…12 днів до збирання слід скосити бадилля і за 3…4 дні провести глибоке розпушування міжрядь.

Перед збиранням поле поділяють на загінки з розрахунку на 1…2 доби роботи агрегату.

Перед масовим збиранням картоплі розбивають поле на загінки 72…96 рядків (рис. 3.10.6).

Якщо немає виїзду для повороту, позначають поворотні смуги. Збирають картоплю з поворотних смуг.

Між загінками збирають бульби з 4-х, 6-и або 8-и рядків (залежить якою саджалкою була посаджена картопля).

За потреби проводять передзбиральне розпушування міжрядь.

Рис. 3.10.6. Схема підготовки поля до збирання
Рис. 3.10.6. Схема підготовки поля до збирання
Е = 11,2 м (під час садіння СН-4Б, СКС-4);
Е = 16,8 м (під час садіння СКМ-6);
Е = 22,4 м (під час садіння СКМ-8)

Під час копання картоплі за схемою 2+2 слідкують за тим, щоб викопані рядки, між якими укладається валок були посаджені за один прохід чотирирядної саджалки (див. рис. 3.10.7).

Рис. 3.10.7. Робота копача-валкоукладача УКВ-2 за схемою 2+2
Рис. 3.10.7. Робота копача-валкоукладача УКВ-2 за схемою 2+2

Під час роботи агрегату за схемою 2+4 валкоутворювач підкопує перші два рядки з лівого краю загону і укладає бульби між третім і четвертими рядками. Потім агрегат розвертається і, рухаючись у протилежному напрямку, підкопує п’ятий і шостий рядки (див. рис. 3.10.8).

Рис. 3.10.8. Робота копача-валкоукладача УКВ-2 за схемою 2+4
Рис. 3.10.8. Робота копача-валкоукладача УКВ-2 за схемою 2+4

Під час роботи збирального агрегату застосовують гоновий спосіб руху всклад з безпетльовими поворотами проти годинникової стрілки.

Роботу доцільно проводити збирально-транспортними комплексами. Такий комплекс звичайно складається з технологічних ланок: для підготовки полів до збирання, збирально-транспортні, після збиральної дообробки картоплі, закладання на зберігання насінного матеріалу. Крім того, до збирально-транспортного комплексу можуть входити ланки технічного і культурно-побутового обслуговування. Залежно від умов за ланкою закріплюють 2...4 комбайни.

Склад комплексу. Ланка для підготовки полів до збирання своє­часно видаляє бадилля картоплі, ділить поле на ділянки, загінки, готує поворотні смуги і проїзди для транспорту, за потреби проводить післязбиральне розпушування міжрядь. Головною одиницею комплексу є збирально-транспортна ланка, яка збирає, транспортує зібрану про­дукцію на картоплесортувальні пункти і в сховища. Склад транспортної ланки залежить від вантажності, тривалості рейсу машин і продуктивності комбайнів.

Ланка післязбиральної дообробки доочищає бульби від домішок, ділить їх на фракції на сортувальних пунктах і за допомогою транспортерів подає до місця приймання для зберігання і здавання державі.

Якщо треба, створюють ланку повторного підбирання бульб вручну.

Склад технологічних ланок для збирання картоплі за врожайності 15 т/га на площі 300...500 га подано у табл. 3.10.8.

Таблиця 3.10.8 Склад технологічних ланок для збирання картоплі
Ланка Склад агрегатів Кількість машин
Підготовки поля Косарка-подрібнювач КИР-1,5
Картоплекопач
Трактор класу 1,4
Причіп 2ПТС-4
2
1
7…8
4…5
Збирання бульб Картоплезбиральний комбайн ККУ-2А
Картоплекопач-валкоукладач УКВ-2
Автомобіль-самоскид
6
4
6
Повторного підбирання бульб Трактор класу 1,4
Картоплекопач
2
2
Післязбиральної доробки і закладання бульб на зберігання Картоплесортувальний пункт КСП-15В
Стрічковий транспортер СТХ-30А
Транспортер-завантажувач ТЗК-30А
2
2
2

Ланка технічного обслуговування проводить періодичне і щозмінне технічне обслуговування агрегатів, усуває несправності, своєчасно заправляє техніку паливом та маслом.

13. Контроль і оцінювання якості роботи

Якість роботи картоплезбиральних комбайнів оцінюють не менше трьох разів за зміну за чотирма показниками: втрати бульб, пошкодження, наявність різаних бульб та чистота вороху (табл. 3.10.9).

До втрат відносять лише бульбу, залишену на поверхні поля. За відсутності зламаних або сильно деформованих елементів сепаруючих робочих органів (прутків, елеваторів, грохота) відсоток засипаних ґрунтом бульб незначний. Це головним чином дрібні, масою до 20 г, які не враховують під час оцінювання якості комбайнового збирання. Крім того, працюючи навіть з поломаними елементами сепараторів, більшість утрачених бульб не повністю засипаються просіяним ґрунтом і тому їх відносять до утрат на поверхні.

Втрати на поверхні визначають таким чином. На ділянці зібраного поля накладають рамку площею 1 м2 і потім підраховують кількість бульб, що опинилася у цій рамці; при цьому ширина рамки збігається з шириною захвату комбайна. Рамку послідовно накладають за діагоналлю ділянки 5 разів. Утрати бульб не мають перевищувати 3 %.

Чистоту картоплі в тарі визначають взяттям наважки 50 кг з бункера комбайна або транспортного засобу. Бульби відокремлюють від ґрунту і окремо зважують, а потім визначають чистоту бульб у відсотках. У тарі не має бути ґрунту більш як 6 %. Чистоту бульб визначають 3 рази за зміну.

Пробу бульб, взяту для оцінювання їхньої чистоти у тарі, використовують і для виявлення бульб з пошкодженням і різаних. Всі бульби розбирають на три фракції: пошкоджені, непошкоджені і різані. До пошкоджених відносять бульби із здертою шкіркою більш ніж на половині поверхні, з тріщинами завдовжки більш як 20 мм і побитими місцями завглибшки більше 5 мм, роздавлені. Клубні масою до 40 г не враховують. Відсоток пошкоджених – 5 %, різаних – 1 % (визначається 3 рази за зміну).

Таблиця 3.10.9 Контроль та оцінювання якості збирання картоплі
Показники Градація нормативів Бали Спосіб оцінювання якості роботи
1 2 3 4
1. Втрата бульб, % до 3
3…5
більше 5
2
1
0
На ділянці завдовжки 100 м за шириною захвату комбайна збирають бульби на поверхні ґрунту і зважують. Бульби вагою до 20 г до втрат не відносять
2. Засміченість бульб, % до 10
10…20
більше 20
2
1
0
Під час вивантаження комбайном бульб відбирають пробу 10 кг і очищають бульби від ґрунту та інших домішок. Чисті бульби зважують
3. Пошкодження, % до 8
до 12
13…20
більше 20
3
2
1
0
Пробу масою 10 кг розбивають на три фракції: пошкоджені*, непошкоджені та різані бульби. Зважують кожну фракцію
4. Різані бульби, % до 1
1…2
більше 2
2
1
0
Визначають одночасно під час визначення пошкоджених бульб

* До пошкоджених відносять бульби: із зідраною (більше половини поверхні бульби) шкіркою з тріщинами завдовжки більш як 20 мм і побитими місцями завглибшки більше 5 мм, роздавлені.

14. Заходи з охорони праці

На роботах, пов’язаних із збиранням картоплі, діють усі згадані раніше правила охорони праці, пожежної безпеки тощо.

Не можна працювати на машинах, на яких не огороджені передачі.

Забороняється проводити очищення, регулювання, технічне обслуговування і ремонт за працюючого двигуна.

Не дозволяється виконувати повороти і розвороти за ввімкненого вала відбору потужності і картоплезбиральною машиною в робочому положенні.

Забороняється сідати на перебиральні транспортери картоплесортувалок.

На одязі працівників не має бути довгих, що висять, кінців.

Під час роботи в суху погоду тракторист-машиніст, комбайнер і обслуговуючий персонал мають бути забезпечені захисними окулярами.

Всі електродвигуни картоплесортувалок мають бути заземлені, проводи ретельно ізольовані, гнучкі кабелі підвішені на підпорах чи прокладені в трубах.

 

Питання для самоконтролю

  1. Дайте характеристику існуючих технологій виробництва картоплі.
  2. Охарактеризуйте особливості підготовки ґрунту під посадку картоплі. Комплекс машин.
  3. Дайте характеристику різних способів садіння картоплі.
  4. Чому гребеневий чи напівгребеневий способи садіння мають переваги перед звичайним?
  5. Охарактеризуйте комплекс машин для садіння картоплі.
  6. Які особливості технологічного налагодження садильних агрегатів?
  7. Як підготувати поля до садіння картоплі?
  8. Як перевірити якість садіння картоплі?
  9. Охарактеризуйте операції догляду за картоплею. Комплекс машин.
  10. Які особливості хімічного захисту рослин картоплі від шкідників? Комплекс машин.
  11. Охарактеризуйте рух агрегатів за міжрядного обробітку картоплі.
  12. Які критерії оцінювання якості роботи під час садіння, догляду та збирання картоплі?
  13. Дайте характеристику різних способів збирання картоплі.
  14. Які основні агронормативи під час садіння та збирання картоплі?
  15. Охарактеризуйте комплекс машин для збирання картоплі.
  16. Які особливості технологічного налагодження збиральних агрегатів?
  17. Як проводиться підготовка поля до роботи збиральних агрегатів?