Тема 3.9. Визначення технологічних процесів під час вирощування цукрового буряку та їх технічне забезпечення

Зміст

1. Характеристика існуючих технологій вирощування цукрового буряку
2. Особливості основного та передпосівного обробітку ґрунту
3. Агротехнічні вимоги до сівби цукрового буряку
4. Комплектування, технологічне налагодження посівного агрегату на заданий режим роботи
5. Підготовка поля до роботи агрегатів. Вибір режиму та способу руху МТА
6. Контроль і оцінювання якості роботи
7. Операції з догляду за посівами цукрового буряку
8. Вибір, комплектування та технологічне налагодження агрегатів. Контроль і оцінювання якості роботи
9. Збирання цукрового буряку. Способи збирання
10. Агротехнічні вимоги до збирання цукрового буряку
11. Вибір, комплектування та технологічне налагодження збиральних агрегатів
12. Підготовка поля до збирання. Вибір режиму та способу руху агрегатів
13. Розрахування потреби транспортних засобів для обслуговування збиральних комбайнів
14. Контроль і оцінювання якості роботи
15. Заходи з охорони праці
Питання для самоконтролю

1. Характеристика існуючих технологій вирощування цукрового буряку

За рівнем ресурсного забезпечення, використання засобів, прийомів виробництва, ручної праці технології у рослинництві умовно можна поділити на екстенсивні, індустріальні інтенсивні та проміжні, або інтегровані.

Для екстенсивних технологій характерним є: максимальне обмеження енергетичних, матеріальних і ресурсних вкладень, виключення агрохімічних речовин, максимальне обмеження використання механізмів; широке застосування ручної праці, кінної тяги, екстенсивних сортів низьких репродукцій, а часто й знеособленого насіння, частково органічних добрив.

Характерні ознаки індустріальних інтенсивних технологій: концентрація енергетичних, матеріальних і фінансових вкладень на одиницю площі, використання ефективніших засобів виробництва – нових сортів, гібридів, агрохімічних речовин; машин і механізмів; застосування ефективніших технологічних процесів, передових методів організації праці, новітніх досягнень науки і техніки.

Проміжні, або інтегровані, технології поєднують використання як новітніх засобів виробництва, виробничих процесів, технічних засобів, методів регулювання родючості ґрунту, захисту культур від шкодочинних об'єктів, так і біологічних методів, придатних для екстенсивних технологій, зокрема ручну працю.

З урахуванням вищенаведеної методології, на підставі тривалих досліджень, узагальнення історичного досвіду вирощування цукрового буряку в Україні та за її межами у співдружності з вченими Інституту цукрових буряків УААН на Вінницькій державній сільськогосподарській дослідній станції змодельовано й апробовано кілька варіантів технологій вирощування цукрового буряку, яким присвоєно умовні назви.

1. Українська індустріальна

Українська індустріальна передбачає розміщення цукрового буряку у ланках з багаторічними травами, зайнятими та чистими парами; напівпаровий або поліпшений спосіб основного обробітку ґрунту; внесення 40…50 т/га гною + N90P120K160 восени + N70 у підживлення прикореневим способом; використання інкрустованого чи дражованого насіння гібридів цукрового буряку української або спільної з КВС селекції з показниками лабораторної схожості понад 90 %, енергії проростання – 80 % і більше, одноростковості й вирівняності – не менше 95 %; сівбу за фізичної стиглості ґрунту нормою 1,3 п.о. (посівна одиниця: для цукрових буряків – одна посівна одиниця містить 100 000 насінин) на 1 га; посходову систему захисту з використанням високоефективних посходових гербіцидних композицій (бетанал прогрес ОФ, пірамін турбо, голтікс, карібу, лонтрел, пантера, центуріон та ін.); розпушування ґрунту в міжряддях після сильних дощів та під час підживлення; внесення фунгіцидів для боротьби з хворобами листя (борошниста роса, церкоспороз), механізоване збирання врожаю.

2. Зарубіжна індустріальна

Те ж саме, але використовують дражоване насіння гібридів цукрового буряку іноземної селекції, підживлення азотними добривами здійснюють урозкид без загортання в ґрунт, ґрунт у міжряддях не розпушується, використовують комплекс машин іноземного виробництва.

3. Українська інтегрована (проміжна)

Українська інтегрована (проміжна) передбачає розміщення цукрового буряку у ланках з багаторічними травами, зайнятими чистими парами, горохом, кукурудзою; напівпаровий або поліпшений спосіб основного обробітку ґрунту, внесення 30 т/га гною + P60K80 восени + N80 в підживлення прикореневим способом, сівбу під час прогрівання ґрунту на глибині 10 см до 6…7 ºС нормою висіву 3 п.о. на 1 га, використання протруєного насіння вітчизняних сортів та гібридів з лабораторною схожістю не нижче 80 %, одноростковістю й вирівняністю 85 %, комбіновану систему захисту від бур’янів (до сходів – ґрунтові гербіциди, по сходах – вибірково лонтрел, пантера, центуріон, бетанал), систему до – і післясходових боронувань, триразове різноглибинне розпушування ґрунту в міжряддях з одночасним присипанням бур’янів у захисній зоні рядків, застосування ручної праці на коригуванні густоти рослин та прополюванні бур’янів, використання фунгіцидів для боротьби з хворобами, механізоване збирання врожаю.

4. Екстенсивна

Екстенсивна передбачає використання задовільних попередників, звичайну оранку на глибину 25…30 см, сівбу в дещо пізніші строки (під час проростання бур’янів) нормою висіву 4 п. о. на 1 га протруєного насіння сортів вітчизняної селекції з лабораторною схожістю 80 %, одноростковістю і вирівняністю 85 %, без застосування добрив, формування густоти рослин уручну, багаторазові ручні прополювання

Прогресивні технології спрямовані на досягнення запропонованих кінцевих результатів з ефективним використанням природних та інших наповнювальних ресурсів.

Інтенсивна технологія вирощування цукрового буряку забезпечує досягання запрограмованих кінцевих результатів шляхом ефективного цілеспрямованого впливу на об’єкти виробництва відповідно до фаз розвитку рослин.

Технологія прямого посіву дає масу переваг: зберігають ґрунтову вологу, знижують поточні витрати і оптимально захищають ґрунт від ерозії.

У рамках технології посмугового обробітку ґрунту (Strip-till) виконують тільки розпушування смуги, в яку потім висівають насіння, а близько двох третіх поля залишається необробленою. Як правило, за посмугового розпушування, обробіток ґрунту складається тільки з двох робочих операцій: розпушування восени або весною, потім посів у розпушувані смуги.

Вибір технології для цієї зони

Вирощування цукрового буряку, за природно-кліматичними зонами країни, передбачає проведення певних технологічних і транспортних, підготовчих, допоміжних операцій відповідно до системи ведення сільського господарства, прийнятої в цій зоні.

Ту чи іншу технологію вирощування вибирають залежно від конкретних виробничих умов.

За найбільш важливими загальними характеристиками в повному обсязі і правильно застосована і удосконалена індустріальна технологія виробництва цукрового буряку є:

індустріальною, яка основується на комплексній механізації з елементами автоматизації всіх взаємозв’язаних технологічних прийомів і операцій з мінімальними затратами праці механізаторів, без затрат простої ручної праці і організована аналогічно промисловому (індустріальному) виробництву з його потоковими методами;
інтенсивною, оскільки в ній використовують високоврожайні з підвищеним умістом цукру, поліпшеними технологічними якостями, стійкі до хвороб і шкідників, тобто інтенсивні сорти і гібриди; передбачено максимально можливе використання природних факторів продуктивності (ґрунтова родючість, сонячна радіація та інші складові агроклімату); створюють і найбільш повно використовують оптимально насичені агротехнічні фактори продуктивності (сівозміна, система добрив, обробіток ґрунту, догляд за посівами) і засоби захисту врожаю;
ресурсоощадною, тому що забезпечує, крім збереження такого важливого ресурсу, як праця, зниження матеріалоємності і підвищення енергоекономічності системи машин, яка оновлюється; передбачає оптимізацію затрат мінеральних добрив, і зокрема через збільшення виробництва і застосування високоякісних органічних добрив, зменшення витрат пестицидів через використання більш ефективних препаратів і економних способів їх застосування; зниження затрат цілого комплексу всіх інших ресурсів через поєднання технологічних операцій, широкого застосування поточного способу збирання;
природоохоронною через елементи ґрунтозахисного обробітку ґрунту і технології догляду за посівами і збирання врожаю; локального застосування пестицидів у формах, які забезпечують не токсичність для людей і тварин і менше накопичення їх у ґрунті та врожаї;
прогресивною, тому що закладені в ній можливості дозволяють подальше її удосконалення і інтенсифікацію через прискорення науково-технічного прогресу, впровадження досягнень науки, техніки, організації виробництва і праці, передового досвіду.

Загальна технологія вирощування цукрових буряків https://www.syngenta.ua/zagalna-tehnologiya-viroshchuvannya-cukrovih-buryakiv

2. Особливості основного та передпосівного обробітку ґрунту

Попередники: Найкращим попередником для цукрового буряку є озима пшениця. Іншими добрими попередниками є люцерна, горох і ярові колосові культури.

Основний обробіток. Розрізняють три способи основного обробітку ґрунту під цукровий буряк: звичайний, поліпшений і напівпаровий. Перший складається з лущення стерні та глибокої зяблевої оранки.

Поліпшений обробіток складається з дискового лущення стерні на глибину 5…6 см у два сліди зразу після збирання озимої пшениці, а через 10…12 днів – повторного лущення на глибину 14…16 см лемішними лущильниками в агрегаті з боронами або котками 3КК-6А з вирівнюванням поверхні поля в обох напрямках, внесення повної норми органічних та мінеральних добрив і глибокої оранки на 28…32 см наприкінці вересня – не пізніше першої декади жовтня.

Напівпаровий обробіток ґрунту складається з лущення стерні на глибину 5…6 см дисковими лущильниками відразу після збирання озимої пшениці, внесення повної норми добрив і глибокої оранки 30…32 см не пізніше першої декади серпня в агрегаті з боронами. За літньо-осінній період виоране поле один-два рази боронують середніми боронами під кутом 20…30° до напрямку оранки, а після проростання бур’янів культивують упоперек оранки на глибину 8…10 см. У жовтні поле обробляють плугами без полиць на глибину 14…16 см.

Добрива. Високі врожаї цукрового буряку одержують за поєднання органічних і мінеральних добрив. Органічні добрива 40…50 т/га. Мінеральних: азоту – 120 кг/га, фосфору – 150…180 кг/га, калію 120 кг/га. Конкретні норми добрив для кожного поля встановлюють відповідно до рекомендацій зональної агрохімічної лабораторії.

Передпосівний обробіток. Весняний обробіток ґрунту складається з розпушування верхнього його шару зубовими боронами та вирівнювання поверхні шлейф-боронами в поєднанні із зубовими. Висока ефективність дії гербіцидів досягається за рівномірного їх внесення з одночасним загортанням культиваторами УСМК-5,4А або КРН-2,8М. Передпосівну культивацію проводять на глибину не більше 3…4 см. Передпосівний обробіток ґрунту починають, коли середньодобова температура його на глибині 10 см досягає 5…6 °С і проводять одночасно із сівбою.

Рис. 3.9.1. Схема розставлення робочих органів культиватора УСМК-5,4В для передпосівного обробітку ґрунту

Передпосівний обробіток ґрунту і сівба – це єдиний технологічний комплекс. Розрив у часі між передпосівним обробітком і сівбою має бути мінімальним – не більше півгодини. Якщо сіяти пізніше, верхній шар ґрунту пересихає, що різко зменшує польову схожість насіння.

Сучасні ґрунтообробні знаряддя дозволяють підготувати ґрунт для сівби цукрового буряку за 1…2 проходи. Передпосівний обробіток за допомогою «Європак 6000», Компактора, Комбінатора ЛК-4, Унімат, Україна-АПБ-6, АРВ-8,1-0,2 запобігає переущільненню ґрунту, що спричинюють багаторазові проходи однофункціональних агрегатів. Комбіновані агрегати за один прохід виконують понад чотири операції – вирівнювання, подрібнення грудок, розпушення, ущільнення насіннєвого ложа. За настання фізичної стиглості ґрунту поле до сівби цукрового буряку можна підготовити за один прохід. Це є важливим елементом енергозбереження і передумовою високоякісної сівби.

Головними помилками за передпосівного обробітку ґрунту є надто ранній початок робіт за ще сирого ґрунту, надмірна кількість робочих проходів через те, що окремі операції не поєднуються в одному агрегаті, велика робоча швидкість агрегатів, глибоке передпосівне розпушування.

Передпосівний обробіток ґрунту проводять під невеликим кутом до напрямку сівби (рис. 3.9.2).

(http://agroscience.com.ua/plant/53-vesnyanyi-ta-peredposivnyi-obrobitok-gruntu-tsukrovi-buryaky)

Рис. 3.9.2. Схема роботи агрегатів на передпосівній культивації (1), сівбі цукрового буряку (2) і прикочуванні (3)

3. Агротехнічні вимоги до сівби цукрового буряку

Таблиця 3.9.1 Агронормативи і допуски під час сівби цукрового буряку
Показники	Вимоги і допуски
1	2
Строки сівби	Сівбу починають, коли ґрунт добре кришиться, а температура на глибині h = 10 см становить 5…6 ºС. Тривалість сівби не більше 3…4 днів
Насіння для сівби	Для сівби використовують одноросткове, каліброване, дражоване насіння фракції 3.5…4,5 або 4,5…5,5 мм районованих сортів з відсотком схожості 80…90
Глибина загортання насіння, см	Залежно від ґрунтових і погодних умов: зона достатнього зволоження – 3…4 зона недостатньої вологості – 5…6
Допустиме відхилення від заданої глибини загортання насіння, см	± 0,5
Допустиме відхилення від заданої ширини міжрядь, см: основних стикових	≤ 1 ± 5
Рівномірність розподілу насіння вздовж рядка	Кількість насінин, висіяних з відхиленням встановленого інтервалу, не більше 20 %
Прямолінійність посіву	Відхилення від осі рядка на довжині 50 м не більше 5 см
Поверхня поля після посіву	Після проходу агрегату поле має бути рівним і добре видно слід слідопоказчика
Ширина поворотної смуги	Для сівби ССТ-12Б, ССГ-12В – Е = 21,6 м, тобто 4 проходи агрегату, для сівалки ССТ-18В Е = 24,3 м, тобто 3 проходи агрегату
Швидкість руху агрегатів, км/год	4,5…6,5

4. Комплектування, технологічне налагодження посівного агрегату на заданий режим роботи

Під час сівби цукрового буряку останнім часом використовують як механічні (ССТ-12Б, ССТ-12В, ССТ-18В), так і пневматичні сівалки вітчизняного (СТВС-12М, РИТМ-1МТ, ТC-М8000А (рис. 3.9.3) і зарубіжного (СТВ-12 «Поліссі», Monopil, Optima16, Monosem, AEROMAT A (рис. 3.9.4) та інших) виробництва. Висівні апарати цих сівалок забезпечують кращу якість посіву під час використання дражованого насіння.

Комплектування агрегатів для сівби цукрового буряку проводять із урахуванням економічної ефективності їх використання.

Підготовка агрегатів до роботи. Готуючи трактор, установлюють колеса на ширину колії 1800 мм. Регулюють начіпний пристрій трактора. Довжина розкосів має становити 515 мм, а центральної тяги – 600…650 мм. Обмежувальні стяжки регулюють за довжиною так, щоб відстань між шарнірами поздовжніх тяг була не менше 780 мм. Після навішування на трактор обмежувальні стяжки максимально вкорочують, щоб поперечне переміщення рами сівалки в робочому положенні не перевищувало ± 2 см.

Для збільшення повздовжньої стійкості посівних агрегатів у передній частині трактора чіпляють вантажі масою 200…270 кг. У разі агрегатування сівалки ССТ-18Б з трактором Т-70С потрібна маса вантажу 320 кг.

Тиск у шинах передніх коліс 0,17, а задніх 0,16 МПа.

У разі агрегатування сівалок ССТ-12А, ССТ-12Б і ССТ-18Б з гусеничним трактором, начіпний пристрій сівалки зміщують на рамі від центра вліво на 225 мм, щоб два сошники не проходили за слідом гусениць.

Перевіряють, чи правильно розміщені висівні секції на ширину міжрядь, заміряючи відстань між наральниками всіх посівних секцій. Перевіряють технічну справність сівалки згідно з інструкцією з експлуатації.

Приєднують сівалку до трактора. Регулюють висівні апарати на задану норму висіву, сівалку на задану глибину загортання насіння та добрив.

Встановлення норми висіву насіння. Вибрати і встановити комплект висівних дисків відповідно до фракції насіння та норми висіву. Для фракцій насіння 3,5...4,5 мм встановлюють диски з діаметром чарунок 5,1 мм (норма висіву 10…12 кг/га), а для фракцій 4,5...5,5 мм – 6 мм (норма висіву 15…20 кг/га). Для малих норм висіву підібрати диски з одним рядом чарунок, в усіх інших випадках встановити диски з трьома рядами чарунок. За нормою висіву насіння визначити передаточне число і кількість зубців ведучої та веденої зірочок коробки передач. Встановити ланцюг у редукторі на ці зірочки.

Глибину ходу насіннєвих сошників регулюють зміною їх положення відносно коліс посівної секції.

Рис. 3.9.5. Підготовлений посівний агрегат на базі сівалки ТC-М 8000А

Конструкція маркерів сівалок ССТ-12В, УПС-12 така, що водити трактор за слідом маркера можна за його центром (поздовжня вісь симетрії трактора) або за візирною лінією, візир встановити на капот і праворуч від центра трактора на відстані 130 або 225 мм.

Таблиця 3.9.2 Довжини вильоту маркерів сівалок ССТ-12В, ССТ-18В
Склад агрегату	Ширина колії трактора, мм	Ширина міжрядь, мм	Виліт маркера від лінії крайніх сошників під час водіння агрегату, мм		Маркер
Склад агрегату	Ширина колії трактора, мм	Ширина міжрядь, мм	за центром трактора	за візирною лінією	Маркер
МТЗ-80+ССТ-12В	1800	450	2925 2925	2795 3055	правий лівий
Т-70С+ССТ-12В	1350	450	3150 2700	3020 2830	правий лівий
Т-70С+ССТ-18В	1350	450	4500 4500	4370 4180	правий лівий

Примітка. Щоб під час міжрядного обробітку уникнути підрізання рослин буряків у рядках, що утворюють стикові міжряддя, вильоти обох маркерів потрібно збільшити на 50 мм.

Вильоти маркерів відміряють від осьових ліній крайніх сошників за прямими, перпендикулярними до осьових ліній, проведених проти дисків маркерів.

5. Підготовка поля до роботи агрегатів. Вибір режиму та способу руху МТА

Усувають з поля сторонні предмети (перешкоди).

Вибирають напрямок руху і спосіб повороту агрегату. Сівбу цукрового буряку ведуть упоперек до напрямку оранки. Спосіб руху – човниковий (рис. 3.9.2,2).

Розраховують ширину поворотної смуги. Ширина поворотної смуги з врахуванням збиральних робіт має дорівнювати чотирьом проходам агрегату, тобто Е = 21,6 м.

Відбивають поворотні смуги, позначивши їх контрольні лінії.

Провішують лінію першого проходу посівного агрегату. Відстань між віхами 80…100 м, висота їх – 2,5…3,0 м.

Агрегат спрямовують за візиром, який встановлюють у центрі колісного трактора, а для агрегату Т-70С + ССТ-12В візир зміщують праворуч відносно його повздовжньої осі на 225 мм і начіпний пристрій трактора зміщують ліворуч на 225 мм.

6. Контроль і оцінювання якості роботи

У польових умовах остаточно регулюють посівний агрегат. Проїжджають агрегатом (без насіння) кілька метрів, заміряють фактичну відстань між центрами сошників за їх слідами у ґрунті і за потреби регулюють. Для перевірки правильності встановлення маркерів роблять три проходи агрегату з увімкненими маркерами. Другий і третій проходи ведуть за слідами лівого і правого маркерів. Заміряють ширину стикових міжрядь і за потреби регулюють.

Наповнюють насіннєві бункери невеликою кількістю насіння і на поворотній смузі протягують сівалку в робочому положенні кілька метрів. Обережно розгортають рядки, знаходять насіння і заміряють лінійкою глибину загортання їх у ґрунт.

Норму висіву насіння перевіряють протягуванням сівалки на робочій швидкості з піднятими загортачами і шлейфами-вирівнювачами. Підраховують кількість висіяних апаратом насінин на відрізках рядків завдовжки 3 м і визначають середню їх кількість на 1 м довжини рядка. Якщо відхилення від заданої норми висіву насіння перевищує 14 %, регулюють висівні апарати до одержання встановленої норми висіву насіння.

Під час сівби періодично перевіряють норму висіву насіння, а також глибину їх загортання в ґрунт. Для цього на відрізках завдовжки 1 м кожного з 12 рядків підраховують кількість висіяного насіння. Два-три рази за час роботи на кінцях і посередині поля заміряють величину стикових міжрядь, відхилення яких від заданої величини допускається не більше ± 5 см. Після закінчення посіву на основному масиві поля засівають поворотні смуги. При цьому контрольна лінія поворотної смуги, на якій вмикались і вимикались робочі органи, має входити в зону обсіву.

За групової роботи агрегатів ділянку 100…150 га розбивають на дві рівні частини, і лінія першого проходу агрегату має знаходитися між ними. Сівбу починають від неї, направляючи в кожен бук 2…3 агрегати. Під час роботи груповим способом маркери на сівалках мають бути однакової довжини – 2975 мм.

Способи визначення показників якості посіву та їх оцінювання в балах наведено в табл. 3.9.3.

Таблиця 3.9.3 Контроль і оцінювання якості роботи
Показники	Градація нормативів	Бал	Спосіб визначення
Допустиме відхилення від заданої глибини посіву, см	± 0,5 ± 1,0 ± 1,0	2 1 0	Протягом зміни 2…3 рази в трьох місцях уздовж діагоналі поля на 12 рядках посіву зняти ножем ґрунт над насінням на довжині рядків 20…80 см і заміряти лінійкою глибину загортання насіння
Допустиме відхилення від заданої норми висіву, %	до ± 10 до ± 15 ± 15	2 1 0	Уздовж діагоналі на відрізках завдовжки 1 м кожного із 12 рядків підраховують кількість висіяного насіння
Допустиме відхилення від заданої норми внесення добрив, %	до ± 4,0 до ± 7,0 ± 7,0	2 1 0	Заміряють засіяну площу і використану на ній кількість добрив
Допустиме відхилення від заданої ширини стикового міжряддя, см	до ± 3,0 до ± 5,0 ± 5,0	2 1 0	На довжині рядка 50 м на кінцях і посередині гонів заміряють ширину міжрядь
Допустиме відхилення від прямолінійності посіву, см	до ± 3,0 до ± 5,0 ± 5,0	2 1 0	Уздовж діагоналі ділянки на відрізках завдовжки 500 м, позначених кілочками, шнуром і лінійкою заміряють відхилення від осьової лінії рядка

7. Операції з догляду за посівами цукрового буряку

Ґрунт під час сівби ущільнюється котками сівалки. Проте в деяких випадках поле додатково коткують. Це потрібно: коли ґрунт під час сівби був надто розпушений і після проходу сівалки утворилися жолобки; за грудочкуватої структури ґрунту; за пізніх строків сівби в пересушений ґрунт. Але ефективне коткування тільки тоді, коли його проводять вслід за сівбою.

Науково обґрунтованою системою догляду за посівами передбачено два способи догляду:

агротехнічний з механічним розпушуванням ґрунту;
хімічний зі застосуванням гербіцидів.

Агротехнічний з механічним розпушуванням ґрунту передбачає такі операції:

розпушування ґрунту до і після появи сходів;
перше мілке розпушування ґрунту після появи сходів;
формування густоти посівів;
підживлення рослин рідкими мінеральними добривами;
міжрядні обробітки;
підживлення рослин сухими мінеральними добривами;
передзбиральне розпушування міжрядь (за 12…14 днів до збирання).

Хімічний із застосуванням гербіцидів

Під час застосування гербіцидів поверхня ґрунту і міжряддя не розпушуються. За даними німецьких учених, на добре структурованих ґрунтах у разі застосування досходових і післясходових гербіцидів, розпушення міжрядь не дає приросту врожаю. За механічного обробітку руйнується плівка внесених гербіцидів на поверхні ґрунту і проростає нова хвиля насіння бур'янів.

Проте гербіцидна технологія непридатна для важких ґрунтів, вимагає значних коштів на придбання гербіцидів, тому не завжди вигідна за економічними показниками. Але найголовніша її проблема – це конфлікт з навколишнім природним середовищем, величезний пестицидний пресинг на нього. Тому більшу перспективу має агротехнічний спосіб, який у більшості випадків економічно доцільніший, екологічно чистий. В Україні така технологія найбільш вивчена і забезпечує високу врожайність.

8. Вибір, комплектування та технологічне налагодження агрегатів. Контроль і оцінювання якості роботи

Довсходове і післявсходове боронування

Найпершим завданням початкового догляду за посівами є створення умов для енергійного, дружнього проростання насіння і боротьба з бур'янами. Через 4…5 днів після сівби проводять досходове боронування посівними боронами (ЗБП-0,6) або райборінками (ЗОР-0,7), впоперек до напрямку рядків на малій швидкості (до 4 км/год). Суцільне розпушування ґрунту виконують на глибину не більше 2/3 глибини загортання насіння. У прикоткованому ґрунті створюються сприятливі умови для проростання насіння бур'янів, яке через 4…5 днів знаходиться у фазі білої ниточки. Боронуванням у цей час можна знищити до 90 % пророслих бур'янів.

У прохолодні затяжні весни, коли процес проростання і з'явлення сходів сповільнюється, можна провести 2…3 досходові боронування. Не можна виконувати цю операцію, коли проростки буряку досягли висоти 1 см, бо зуби борін можуть їх обламати. Швидкість руху агрегатів – 7 км/год. За нижчих швидкостей не забезпечується розпушення ґрунту і знищення бур'янів. Перевищення швидкості може призвести до пошкодження проростків буряку.

Якщо після сівби пройшов дощ і виникає загроза утворення ґрунтової кірки, то досходове боронування починають, як тільки борони перестануть залипати.

Для руйнування кірки використовують культиватори УСМК-5,4, а до сходів в окремих випадках добрі результати забезпечують кільчасто-шпорові котки.

Післясходове боронування проводять, якщо на одному метрі рядка є не менше 8…10 рослин у фазі 1…2 пари справжніх листків.

Боронування на більш ранніх фазах допускається за наявності на одному метрі більше 16…18 рослин. Для боронування використовують агрегат із легких борін, а на сильно ущільнених ґрунтах із середніх борін. При цьому знищується 40…60 % бур'янів і 10…20 % сходів буряку. Агрегати рухаються під кутом 5…10° до напрямку рядків із швидкістю не більше як 4 км/год. Глибина розпушування ґрунту – 3 см.

За допомогою вчасно проведених до- і післясходових боронувань можна мати значний ефект у боротьбі з бур'янами, крім кореневищних (пирій та ін.).

Перше мілке розпушування міжрядь (шарування)

Система суцільних до- і післясходових розпушень ґрунту боронами не виключає першого мілкого розпушування міжрядь (шарування).

Перше міжрядне шарування виконують після позначення рядків сходами буряку (фаза вилочки). Глибина обробітку в міжряддях 3…4 см, а в захисній зоні рядка 2…3 см. Ширина захисної зони 6 ± 2 см з кожного боку рядка. При цьому мають бути повністю знищені бур'яни в міжряддях, а ґрунт розпушений до стану дрібногрудочкуватого. Кількість засипаних і пошкоджених рослин буряку не має перевищувати 10 %. Для шарування застосовують культиватори УСМК-5,4Б(А), КРМ-5,4, «Плай» та ін., обладнані захисними дисками й однобічними плоскорізальними лапами із захватом 150 мм, які переміщуються в міжряддях, а також ротаційними батареями, що переміщуються в зонах рядків. На дуже ущільнених та забур’янених, а також на торф’яних ґрунтах за підвищеної вологості використовують культиватор КФ-5,4 з активними робочими органами фрезерного типу. Щоб прошарувати посіви з малими (3…5 см в один бік рядка) захисними зонами і полегшити умови праці тракториста, на культиваторі встановлюють щілювачі-напрямлячі. Швидкість руху агрегату до 6 км/год.

Підготовка агрегатів до роботи. Підготовка тракторів. Встановити вузькі гусениці або шини коліс завширшки 1350 мм. Ширина колії – 1800 мм.

Підготовка культиваторів. На майданчику визначають технічний стан культиваторів, регулюють його раму у горизонтальній і вертикальній площинах, перевіряють розміщення секцій робочих органів та проводять технологічне налагоджування.

Якість першого розпушування ґрунту в міжряддях і зоні рядків оцінюють за даними табл. 3.9.4.

Таблиця 3.9.4 Контроль і оцінювання якості першого розпушування ґрунту в міжряддях і зоні рядків
Показники	Градація нормативів	Бал	Спосіб визначення
Глибина обробітку у міжрядді, см	2,5…3,0 2,0…2,4 3,5…4,0	3 2 1	Уздовж діагоналі поля через 80…100 м на ширині захвату агрегату в 12 міжряддях і 12 рядках заміряють лінійкою товщину розпушеного ґрунту
Глибина обробітку в захисні зоні рядка, см	1,5…2,0 2,1…2,5 1…1,4	3 2 1
Знищення бур’янів (залишилось у міжрядді), шт./м²	до 1 до 2 до 5	3 2 1	Уздовж діагоналі поля в 10 місцях накладають рамку розміром 40 х 25 см і підраховують число непідрізаних бур’янів
Ширина захисної зони рядка, см	до 5 6…7 7…8	3 2 1	Уздовж діагоналі поля в 5 місцях на 12 рядках буряку лінійкою заміряють фактичну величину захисної зони з кожного боку рядка
Кількість підрізаних і присипаних рослин, %	до 5 6…8 9…10	3 2 1	Уздовж діагоналі поля в 3 місцях на двометрових відрізках у 12 рядках кількість підрізаних і присипаних рослин

У необроблених рядках і захисних смугах залишаються сходи бур'янів, тому після першого шарування міжрядь потрібно обробити ці смуги упоперек або вздовж діагоналі посіву легкими борінками ЗОР-0,7 або борінками-«гвоздівками». За такого обробітку гинуть сходи бур'янів і проріджуються посіви.

Формування густоти рослин цукрового буряку

Густота посівів перед збиранням має становити в зоні достатнього зволоження 115…120 тис., нестійкого – 110…115 і недостатнього – 95…100 тис. рівномірно розміщених у рядках рослин на гектар. Проріджують цукровий буряк у фазі добре розвиненої вилочки протягом 5 днів. Кількість рослин на 1 м довжини рядка до проріджування для механічних і автоматичних проріджувачів має бути не менше 8, а після проріджування – 6 шт. Довжини не проріджених відрізків рядка допускається не більше 8 %, а глибина ходу робочих органів 25 + 10 мм. Не допускається присипання рослин буряку. Швидкість руху механічних проріджувачів і культиваторів – до 6, автоматичних проріджувачів – 2,5…5,4 км/год. Усі ці роботи виконують до появи у буряку четвертої пари справжніх листків.

Способи проріджування. Сходи цукрового буряку можна проріджувати: зубовими боронами, культиваторами, механічними і автоматичними проріджувачами.

Боронувальні агрегати комплектують одним рядом зубових борін. У більшості випадків легкими посівними ЗПБ-0,6 або райборінками ЗОР-0,7, а на ущільнених ґрунтах – середніми боронами 3БЗСС-1,0. За оптимальної роботи зубових борін посіви буряку зріджуються на 10…25 %.

Використання культиваторів УСМК-5,4А і УСМК-5,4Б для прорідження посівів цукрового буряку вигідне за початкової густоти сходів 12 і більше рослин на 1 м довжини рядка.

Механічними проріджувачами УСМП-5,4 проріджують сходи цукрового буряку з початковою густотою не менше 8 рослин на 1 м рядка.

Автоматичні проріджувачі ПСА-2,7, ПСА-5,4 моделюють на формуванні густоти посівів ручну працю, видаляючи рослини тільки на загущених ділянках рядків унаслідок чого поліпшується рівномірність розміщення рослин уздовж рядка на 8…20 % і досягається необхідна густота посівів без затрат ручної праці.

Комплектування агрегатів. Зубові борони агрегатують з широкозахватними зчіпками з гусеничними тракторами ДТ-75М, Т-150, механічні, автоматичні проріджувачі і культиватори з тракторами класу 1,4…2,0. Вибирати склади агрегатів для проріджування сходів цукрового буряку потрібно з урахуванням їх економічної ефективності.

Підготовка агрегатів до роботи. Підготовка трактора. Для агрегатування механічного проріджувача встановлюють колеса з вузькими шинами на ширину колії 1800 мм або зміщують замок від центра бруса проріджувача 225 мм для роботи з гусеничними тракторами Т-70С чи колісними з шириною колії 1350 мм.

Для агрегатування автоматичного проріджувача ПСА-2,7 з трактором МТЗ-80 виставляють ширину колії 1800 мм. Передні колеса трактора довантажують баластом масою 150…200 кг.

Підготовка проріджувачів. Під час підготовки культиватора розставляють однобічні плоскорізальні лапи відповідно до прийнятої схеми проріджування (табл. 3.9.5). Регулюють положення робочих органів за вертикаллю і на глибину розпушення до 3 см.

Таблиця 3.9.5 Потреба в робочих органах для проріджування цукрового буряку культиваторами
Схема проріджування, см	Однобічні плоскорізальні лапи з шириною захвату, мм						Довжина маркера, мм
	150		85		75		Довжина маркера, мм
	ліва	права	ліва	права	ліва	права	лівого	правого
15 + 10	12	12	-	-	-	-	2925	3380
8,5 + 16,5	-	-	12	12	-	-	-	-
10 + 10	-	-	14	14	-	-	2755	3215
7,5 + 7,5	-	-	-	-	18	18	-	-

Під час підготовки механічного проріджувача перевіряють відстані між центрами різальних головок секцій проріджувача, які мають бути однаковими і дорівнювати ширині міжрядь. Натягують пружини підвісок, підбирають праві та ліві ножі, встановлюють їх у пази диска різальної головки фрезерованою лискою і виступом так, щоб вони опиралися на обідок диска. Ширину вирізу та довжину букета визначають відповідно до прийнятої схеми згідно з результатами оцінювання посівів. Установлюють ножі на потрібну глибину ходу.

Підготовка автоматичного проріджувача до роботи розпочинається після приєднання його до трактора. При цьому домагаються, щоб рама проріджувача мала горизонтальне положення і була перпендикулярна поздовжній осі трактора; леза ножів були паралельні поверхні майданчика (для цього змінюють довжину верхньої регулювальної тяги підвіски секцій). Регулюють глибину ходу ножів (1…3 см) зміною висоти кріплення стояків кареток кожної проріджувальної секції і обертанням шестірні підіймального механізму.

Датчик у вертикальній площині має перебувати на рівні, що не перевищує половини висоти рослини, але не менше 20 мм від поверхні ґрунту.

Встановлюють величину вирізу і крок проріджування. Перевіряють роботу електронної системи проріджувача.

Підготовка поля. Під час використання на проріджуванні культиваторів встановлюють віхи з інтервалом 80…100 м перпендикулярно до напрямку рядків на відстані від краю обсіву, що дорівнює сумі половини ширини захвату агрегату та довжини стикового букета. Якщо на кінцях гонів немає вільних виїздів, позначають віхами також поворотні смуги, ширина яких дорівнює трьом-чотирьом захватам агрегату.

У разі застосування вздовжрядних механічних проріджувачів знаходять і позначають віхами міжряддя для руху по ньому правого рушія трактора за першого проходу проріджувача.

Посіви цукрового буряку, відведені під автоматичне проріджування, утримують чистими від бур’янів. Поверхню ґрунту за три-чотири дні до проріджування вирівнюють гладенькими водоналивними котками СКГ-2. Виконують цю роботу в суху сонячну погоду, коли знизився тургор рослин і вони практично не пошкоджуються котками. Агрегати на прикочуванні посівів рухаються вздовж рядків або під кутом 5…10° до них зі швидкістю 5…6 км/год.

Робота агрегатів. Після пробного заїзду завдовжки 20…30 м за відхилення величини вирізу чи букета понад ± 2 см від заданих параметрів, 1 ± 0,5 см, від необхідної глибини обробітку, проводять додаткове регулювання. Рухаються агрегати човниковим способом.

Після двох-трьох проходів визначають правильність вибору схеми проріджування: в двадцяти місцях уздовж діагоналі прорізаної смуги на двометрових відрізках підраховують кількість рослин цукрового буряку, що залишилися на 1 м рядка після проходу проріджу вального агрегату. Якщо в середньому на 1 м рядка залишилось 5…6 непошкоджених рослин, схема проріджування сходів цукрового буряку вибрана правильно.

Під час роботи культиватора на цих проходах перевіряють правильність виставлення довжини маркерів. Якщо довжина стикових букетів на 5…10 см більша від інших, виліт маркерів встановлено правильно.

Під час роботи автоматичного проріджувача протягом зміни слідкують за кріпленням гідравлічних рукавів високого тиску, відсутністю підтікання масла в інших місцях машини, надійністю кріплення ножів. Під час короткочасних зупинок обов’язково вимикають ВВП і електронну систему, знижують тиск у напірній системі. Контактна частина датчика, особливо ізолятор, має бути чистою та сухою.

Контроль і оцінювання якості роботи. Способи визначення показників якості проріджування сходів цукрового буряку та їх оцінювання в балах наведено в табл. 3.9.6.

Таблиця 3.9.6 Контроль і оцінювання якості проріджування сходів цукрового буряку
Показники	Градація нормативів	Бал	Спосіб визначення
Кількість рослин буряку після проріджування, шт. на 1 м рядка	6…7 5…6 7	3 2 1	Уздовж діагоналі поля в 20 місцях на рядках накладають рейку завдовжки 2 м і підраховують кількість буряків, що залишились
Кількість пошкоджених і присипаних рослин буряку, %	до 5 6…8 9…10	3 2 1	Уздовж діагоналі поля в трьох місцях на двометрових відрізках у 12 рядках підраховують присипані та пошкоджені рослини буряку

Догляд за посівами після формування густоти

Догляд за посівами після формування густоти має забезпечити утримання поля в розпушеному і чистому від бур'янів стані.

Перший раз розпушують ґрунт у міжряддях після формування густоти у фазі утворення в рослин 2…3 пар справжніх листків. Як правило, його поєднують з підживленням азотом. Підживлювальний ніж розміщують посередині міжряддя з глибиною ходу 10…12 см. Перед підживлювальним ножем розміщують по дві однобічні плоскорізні лапи бритви з шириною захвату 15 см, що встановлені на глибину обробітку 8…10 см. У разі вивертання брил глибину зменшують до 5…6 см. Захисна зона 7…8 см.

Необхідність наступних розпушувань, їх періодичність, глибину, строки визначають залежно від ущільнення ґрунту і появи бур'янів. За великої кількості опадів глибину розпушування збільшують до 14 см, а за невеликих опадів її зменшують до 7 см. Для обробітку ґрунту на глибину 5…7 см застосовують лапи-бритви, а на більшу – долота і стрілчасті лапи.

Для міжрядних обробітків використовують культиватори УСМК-5,4; КФ-5,4. Кращих результатів досягають у разі використання нових машин КОЗР-5,4-01 (12 рядків) і КОЗР-8,1-01, які обладнані ротаційними робочими органами, дозволяють розпушувати ґрунт на глибину 2,0…2,5 см. Наступні розпушування ґрунту в міжряддях з присипанням бур'янів ґрунтом у зоні рядків з внесенням добрив проводять культиватором КОЗР-5,4-02 та КОЗР-8,1-02.

Вдруге ґрунт рекомендують розпушувати через 8…10 днів після першого на глибину 7…14 см, використовуючи долота і стрілчасті лапи. Захисна зона 10…12 см. Пророслі бур'яни в рядку присипають ґрунтом за допомогою підгортальних дисків, коли рослини буряку мають висоту 6 см. Два присипання бур'янів за ефективністю прирівнюють до дії післясходового гербіциду.

Перше присипання проводиться в фазі 2…3 пар справжніх листків у буряку. На односторонню лапу-бритву встановлюють підгортачі завширшки 40 мм. Вдруге присипання бур'янів у зоні рядка проводять у фазі 4…5 пар справжніх листків у буряку підгортачами завширшки 60 мм, встановленими на стрілчасту лапу. Висота ґрунтового гребеня за першого присипання має бути 2…3 см, за другого – до 5 см. Не допускається присипання точки росту рослин буряку. Для насипання ґрунту використовують також підгортальні диски.

Рис. 3.9.6. Схема технологічного процесу присипання бур’янів у зоні рядка:
1 – переміщений ґрунт під час першого присипання; 2 – під час другого

* *

Третє розпушування міжрядь на глибину 7…14 см проводять долотами та підгортальними дисками. Захисна зона 12…14 см. Міжрядні розпушування припиняють після змикання листків у міжряддях.

Технологічне налагоджування агрегатів для міжрядного обробітку цукрового буряку.

Агрегати вважають добре налагодженими, якщо під час перших проходів відхилення від заданої глибини обробітку не перевищують ± 1 см, пошкоджених рослин у процесі догляду за цукровим буряком буде не більше як 1…2 на погонний метр рядка, відхилення від заданої ширини захисної зони до ± 2 см, глибини загортання добрив до ± 1 см, норми внесення добрив – до ± 7 см.

Рис. 3.9.7. Схема розміщення робочих органів за мілкого розпушування міжрядь культиватором УСМК-5,4В:
1 – тримач завдовжки 42 см; 2 – ротаційна батарея в рядку; 3 – захисні сферичні диски; 4, 6 – однобічні плоскорізальні лапи бритви; 5 – ротаційна батарея в міжряддях

Рис. 3.9.8. Схема розміщення робочих органів для підживлення рослин:
1 – однобічні плоскорізальні лапи-бритви; 2 – туковисівні апарати; 3 – долота; 4 – тукоприводи; 5 – підживлювальні ножі; 6 – ротаційні батареї

Рис. 3.9.9. Схема установки на гряділі культиватора УСМК-5,4В робочих органів:
1 – захисні диски; 2 – підживлювальний ніж; 3 – однобічні лапи; 4 – ротаційна батарея

Підготовка поля та спосіб руху МТА

Очищення поля від сторонніх предметів, рослинних решток.

Знаходять перший прохід сівалки під час сівби і визначають стикове міжряддя таким чином, щоб агрегат рухався в міжряддях посівного агрегату.

Визначають спосіб руху агрегату – гоновий, човниковий.

Робота агрегату в загінці.

Виводять агрегат на позначені міжряддя для першого проходу агрегату і в робочому стані проїжджають 10…20 м та перевіряють правильність параметрів регулювання.

У разі встановлення на культиватор захисних дисків швидкість руху агрегату може бути до 9 км/год.

Після закінчення роботи на основному масиві поля обробляють поворотні смуги.

Контроль і оцінювання якості роботи. Способи визначення показників якості за міжрядного обробітку і під час внесення добрив та їх оцінювання в балах наведено в табл. 3.9.7.

Таблиця 3.9.7 Контроль і оцінювання якості роботи за міжрядного обробітку і під час внесення добрив

Показники

Градація нормативів

Бал

Спосіб визначення

Допустиме відхилення від заданої глибини обробітку, см:

до 7

понад 7

± 0,5
± 0,7
± 1,0

± 1,0
± 1,5
± 2,0

3
2
1

Уздовж діагоналі поля через 80…100 м на ширині захвату агрегату зробити 100 замірів

Залишки бур’янів у міжряддях, шт./м²

до 2
до 4

2
1

Уздовж діагоналі поля
в 10 місцях у міжряддях накласти рамку 40х25 см і підрахувати

Відхилення від заданої норми внесення добрив, %

до + 5
до + 7

2
1

Один раз за зміну перевірити норму внесення добрив

Пошкодження рослин, %

до 2
до 4

2
1

Уздовж діагоналі поля
в трьох місцях за шириною захвату агрегату визначити кількість пошкоджених рослин і визначити відсоток

Ширина захисної зони під час розпушування, мм:

до 80

до 100

від 100 до 160

до 120
до 160

до 200
до 220

до 260
до 270

2
1

Удовж діагоналі поля
в п’яти місцях на 12 рядках заміряти ширину захисної зони

Технологія захисту цукрового буряку

У технології вирощування цукрового буряку найголовніша проблема – знищення бур’янів. Навіть за незначної забур’яненості врожайність зменшується на 15…50 %.

Запаси насіння бур’янів в орному шарі ґрунту дуже великі (понад 1 млрд на 1 га). У шарі ґрунту завтовшки 5 см площею 1 м² знаходиться від 1100 до 2300 насінин різних видів бур’янів. Тому агротехнічні заходи не завжди забезпечують чистоту посівів. Рослини цукрового буряку є малоконкурентними щодо рослин бур’янів, особливо на перших фазах росту. За перші 80 днів з часу появи сходів у посівах просапних культур комплекс бур’янів поглинає з ґрунту найдоступніші форми азоту – 160…200 кг/га, фосфору – 65…90 кг/га, калію – 170…250 кг/га. Тому широко застосовують досходові і післясходові гербіциди.

Після внесення гербіцидів не рекомендують проводити розпушування ґрунту, оскільки руйнується гербіцидна захисна плівка, а на поверхню ґрунту вигортається насіння бур'янів.

Під час застосування гербіцидів обов’язково відбивають поворотні смуги, які обробляють за останнім проходом агрегату.

Гербіциди вносять тільки штанговим обприскувачем, обладнаним змішувачами. Агрегат повинен мати маркери, що забезпечують рівномірний розподіл препарату на площі. Оптимальні норми витрати робочої рідини – 150…250 л/га. Загортати гербіциди у ґрунт необхідно на глибину 3…5 см, поєднавши їх внесення з передпосівним розпушенням ґрунту. Норми витрати насіння визначають залежно від забур’яненості полів і ступеня загрози для культури шкідниками і коренеїдами сходів. За слабкого забур'янення й такого самого ступеня загрози від ґрунтових та наземних шкідників і коренеїду сходів обмежитися висівом 8…10 шт. насінин на 1 м довжини рядка, за середнього – 10…12; за сильного – 13…15 шт.

У період вегетації – у середині-кінці травня (фази 2…8 листків – змикання листків у рядках) плантації цукрового буряку інтенсивно заселяють шкідники: бурякова попелиця, мінуючі мухи та інші. Для обмеження шкодочинності шкідників та поширення вірусної жовтяниці і мозаїки слід проводити обприскування крайових смуг завширшки 40…60 м, а в разі потреби – всієї плантації.

Інсектициди доцільно застосовувати у той час, коли гусінь перебуває в першому-другому віках, що дозволить зменшити норми витрати препарату у два рази, значно збільшити ефективність інсектицидів. Проти гусениці лучного метелика застосовують волатон 500, 50 % к.е. (1,5 л/га), децис, 2,5 %-й к.е. (0,2…0,5 л/га). Найбільш ефективні проти цього шкідника піретроїдні інсектициди. Можна застосовувати суміші згаданих інсектицидів (0,05…0,1 л/га) з препаратами з інших груп у половинних нормах витрати.

Підготовка поля за хімічного захисту рослин

Забирають з поля сторонні предмети.

Визначають напрямок руху агрегату і ширину захвату (таким чином, щоб повітряний потік з розпиленою рідиною був спрямований за вітром або під невеликим кутом до нього).

Позначають віхами з двох сторін поля ширину кожного проходу агрегату і ширину поворотних смуг.

Робота агрегату в загінці

Напрямок руху і повороти агрегату планують так, щоб не залишились огріхи, або обробляють дворазово. Швидкість руху агрегату має бути постійною, згідно з проведеними розрахунками. Зупинка агрегату має бути за вимкненого насоса. Під час поворотів вимикають вал відбору потужності. Спосіб руху агрегату – гоновий, човниковий.

Підготовка агрегатів до роботи

Перевіряють комплектність, надійність вузлів і агрегатів машини.

Після приєднання чи навішування оприскувача під᾽єднують гідросистему урухомлення машин з гідросистемою трактора.

Агрохімік визначає, яким видом отрутохімікатів обробляти, та встановлює норму витрат рідини залежно від умов роботи.

Розраховують швидкість руху агрегату за формулою:

$$ V_p = \frac{600 \cdot q_p \cdot n_p}{B_p \cdot H_п},\: км/год, $$

де $В_р$ – робоча ширина захвату, м;
$Н_п$ – норма витрати рідини, л/га;
$n_р$ – кількість розпилювачів, шт.;
$q_р$ – витрата рідини одним розпилювачем, л/хв.

Контроль і оцінювання якості роботи. Способи визначення показників якості за хімічного захисту рослин та їх оцінювання в балах наведено в табл. 3.9.8.

Таблиця 3.9.8 Контроль і оцінювання якості роботи за хімічного захисту рослин
Показники	Градація нормативів	Бал	Спосіб визначення
1	2	3	4
Допускається відхилення від заданої норми внесення пестицидів, %	± 2,0 ± 3,0 до ± 5,0	3 2 1	Уздовж діагоналі поля через 80…100 м на ширині захвату агрегату зробити 100 замірів
Відхилення від заданої глибини загортання гранулянтів, см	± 0,5 ± 1,0	2 1	Два-три рази за зміну заміряти глибину загортання добрив і інсектицидів
Допустиме відхилення від заданої норми рівномірності за шириною захвату, м	± 1,0…2,0 ± 3,0	2 1	Один-два рази за зміну заміряти відстань між слідами коліс проходу агрегату
Знищення шкідників, %	96,0…100,0 86,0…95,0 70,0…85,0	2 1 0	На 2…3-й день після оброблення визначити число знищених шкідників на ділянці 1 м² в 10-ти місцях
Повнота протруювання насіння препаратами ТМТД, %	± 10,0 ± 20,0	2 1	Визначити за допомогою приладів ВИЗР-1 або ВЕК-56

9. Збирання цукрового буряку. Способи збирання

Збирання цукрового буряку вважають успішним, якщо воно проведене в оптимальні строки за найбільшої маси і цукристості коренеплодів з мінімальними втратами, щонайменшим травмуванням і незначного забруднення.

Наростання маси коренеплодів і підвищення цукристості триває у вересні, жовтні і навіть за теплої погоди у листопаді. Раннє збирання зменшує вихід цукру з гектара, пізнє зв'язане з втратами урожаю внаслідок несприятливих погодних умов – тривалі дощі, сніг, морози.

У вересні урожайність зростає на 15…30 %, цукристість – на 1,4…1,8 %.

Строки збирання коренеплодів необхідно встановлювати залежно від площі, забезпечення технікою так щоб збиральні роботи завершити у встановлені агротехнічні строки.

Способи збирання: потоковий, перевалочний і потоково-перевалочний.

Потоковий – весь комплекс збиральних робіт виконують послідовно, без розриву в часі між окремими технологічними операціями. Буряки безпосередньо від збиральної машини вивозять на приймальний пункт цукрового заводу, а гичку – до місця силосування.

Перевалочний – коренеплоди збиральними машинами подають у транспортні засоби і укладають у тимчасові кагати в кінці або по середині поля. З кагатів буряки вантажать буряконавантажувачем у транспортні засоби і відвозять на приймальний пункт.

Потоково-перевалочний – частину коренеплодів вивозять безпосередньо від збиральних машин на приймальні пункти цукрових заводів, решту укладають у тимчасові кагати на полі.

Найбільш поширений потоково-перевалочний спосіб, а найбільш продуктивний – потоковий.

Вибір способу збирання цукрового буряку залежить від якості роботи гичко- та коренезбиральних машин (наявності у воросі коренеплодів більше допустимих норм гички, ґрунту, решток бур’янів тощо), вологості ґрунту, наявності транспортних засобів та відстані перевезення коренеплодів на приймальний пункт.

10. Агротехнічні вимоги до збирання цукрового буряку

Правильно відрегульовані бурякозбиральні машини мають забезпечувати зрізування головок коренеплодів на рівні основи розміщення зелених листочків. Кількість коренеплодів із зрізом нижче зазначеного рівня допускається 10…15 %, а вище на 2 см від верхівки головки коренеплоду – 5 %. Зріз має бути прямий, поверхня – гладенькою. Потрібно, щоб відходи коренеплодів за зрізу не перевищували 5 %, кількість гички з’єднаної з коренеплодами – 1,5 %, а ґрунту у воросі гички – 0,5 %, втрати гички – не більше 5 %. Допускається пошкодження 20 % коренеплодів і сильно – 5 %. Зелена маса у воросі коренеплодів має становити не більше 3 %. Основні агротехнічні вимоги і допуски до якості збирання цукрового буряку наведено в табл. 3.9.9.

Таблиця 3.9.9 Агротехнічні вимоги до якості збирання цукрового буряку
Показник	Вимоги і допуски
1	2
Збирання гички
Зрізування головок коренеплодів	Прямий – 90 % (косий – до 10 %) Гладенький – 98 % (+ 2 %) Без сколювання – 100 % (- 2 %)
Знаходження площини зрізування	Не нижче рівня основи нижніх зелених черешків гички (не вище 2 см від вершка головки коренеплоду)
Кількість коренеплодів зі зрізом вище 2 см від вершини головки	До 5 %
Відходи маси головок у гичку під час обрізування	До 5 % (- 2 %)
Загальні втрати зеленої маси гички під час збирання на корм	До 10 % (- 5 %)
Кількість землі від маси вороху гички	До 0,5 % (- 0,3 %)
Кількість коренеплодів, вибитих з ґрунту робочими органами	0 (+ 0,1 %)
Спосіб збирання	Потоковий або з розкиданням на полі
Збирання коренеплодів
Повнота викопування коренеплодів робочими органами	98,5 % (+ 1,5 %)
Втрати коренеплодів і їх частин у ґрунті і на поверхні поля	До 1,5 % (- 0,5 %)
Пошкодження коренеплодів: - всього, - у тому числі значні	До 20 % (± 5 %) До 5 % (± 2 %)
Забрудненість вороху коренеплодів: - загальна, - зокрема зеленою масою	До 10 % (± 2 %) 3,0 % (- 1,5 %)
Спосіб збирання	Потоковий (потоково-перевалочний)
Навантаження коренеплодів
Повнота підбирання вороху коренеплодів навантажувачем-очищувачем з кагату	До 99,5 % (- 0,5 %)
Засміченість землею	До 1,0 %
Кількість сильно пошкоджених коренеплодів	До 3,0 % (± 1,0 %)

11. Вибір, комплектування та технологічне налагодження збиральних агрегатів

Цукровий буряк збирають трифазним способом, використовуючи чотири- та шестирядні комплекси машин, роздільним двофазним, або комбайновим.

За роздільного трифазного способу збирання послідовно виконують три агрегати три технологічні операції. Спочатку суцільним способом скошують гичку та дообрізують головки коренів пасивними робочими органами. Гичку навантажують в транспортні засоби, а залишки гички очищені з головок коренів разом із залишками бур'янів відкидають на очищене від коренеплодів поле. Після цього коренезбиральними машинами коренеплоди викопують з ґрунту, частково очищають від землі та рослинних залишків і вкладають у валок уздовж поля. Збирання і доочищення коренеплодів проводять через деякий час спеціальними підбирачами-очисниками-навантажувачами. Очищені від землі, залишків гички та інших домішок коренеплоди навантажують у транспортні засоби, що рухаються поруч, і відвозяться на цукровий завод.

Роздільний двофазний спосіб збирання найбільш поширений у бурякосіючих господарствах. Спочатку гичкозбиральною машиною скошують гичку і подають її в транспортні засоби, що рухаються поряд на зібраному полі. Для цього використовують гичкозбиральні машини і тракторні причепи. Потім коренезбиральними машинами викопують коренеплоди, очищають їх від ґрунту, залишків гички та інших рослинних залишків і завантажують у транспортні засоби.

За комбайнового способу збирання одним агрегатом послідовно зрізують гичку з навантаженням у транспортні засоби, подрібнюючи її вкладають у валок, або розкидають на поверхні зібраного поля, викопують і очищають від землі та рослинних залишків коренеплоди і завантажують у транспортні засоби на ходу, або спрямовують у бункер і періодично вивантажують.

Одним із різновидів комбайнового способу збирання коренеплодів є однофазний спосіб збирання, який полягає в підкопуванні і вибиранні із ґрунту коренів разом з гичкою бурякозбиральними комбайнами, відділені від коренів гички і завантажені обох складових врожаю в різні транспортні засоби.

Під час збирання цукрового буряку роздільним способом машини комплектують у комплекси з шестирядкових, або чотирирядкових гичкозбиральних та коренезбиральних машин, підкопувачів-очисників, навантажувачів-очисників, підбирачів-навантажувачів.

Для комплектування комплексів машин, залежно від ширини міжрядь, величини площ, ґрунтово-кліматичних умов, наявності транспортних засобів, використовують причіпні шестирядні гичкозбиральні машини БМ-6Б, МБП-6, чотирьохрядні БМ-4, начіпні гичкозбиральні машини МГ-6, МГР-6, самохідні гичкозбиральні машини МБС-6.

Для викопування коренеплодів застосовують самохідні коренезбиральні машини РКС-6, РКС-4, КС-6Б, КС-6В, КБ-6, РКМ-6, МКК-6, РКМ-4, причіпні МКП-6 та напівначіпні МКП-4, викопувальні пристрої РКМ-6-0,3, агрегати для копання, утворення валків та підбирання валків з одночасним навантаженням у транспортні засоби КНБ-6 і АЗБ-6, копачі-навантажувачі КВНБ-1,2, підбирачі-навантажувачі ПНБВ-1,6, коренезбиральні машини МКР-2-3. Головки коренеплодів очищають навісними очисниками ОГД-6А, ОГД-4А.

Рис. 3.9.10. Збирання цукрового буряку машиною МКК-6-02

Рис. 3.9.11. Збирання цукрового буряку машиною РКС-6

Рис. 3.9.12. Збирання цукрового буряку машиною РКМ-6

Для збирання цукрового буряку комбайновим способом використовують комбайни КС-6Б-10 «Тернопіль», КСБ-6 «Збруч» та західноєвропейських фірм Barigell B/G, Тім 5R 2500, «Holmer», SF-10, «Clein» KR-6, «Moreau GR4», «Moreau Lcetza V2 », MAXTRON, Vervaet Beet Eater 625 та інші.

Рис. 3.9.13. Бурякозбиральний комбайн КС-6Б-10 «Тернопіль»

Рис. 3.9.14. Бурякозбиральний комбайн MAXTRON

Рис. 3.9.15. Бурякозбиральний комбайн Vervaet Beet Eater 625

Для навантаження і доочищування коренів, що знаходяться в буртах використовують модифікації самохідних навантажувачів, створених на базі навантажувачів СПС-4,2А, а для укривання буртів буртокладчики БН-100М.

Підготовка агрегатів для збирання цукрового буряку

Підготовка тракторів. У разі агрегатування гичкозбиральної машини з тракторами МТЗ замінюють широкі шини ведучих коліс на вузькі і встановлюють на колію завширшки 1800 мм. Гусеничні трактори ДТ-75М, Т-70С обладнують вузькими гусеницями, а точку причепа дишла машини зміщують праворуч або ліворуч на 225 мм відносно центрального отвору причіпної скоби трактора.

Підготовка машин. Перевіряють технічний стан гичко- і коренезбиральних машин, комплектність вузлів та агрегатів, працездатність гідравлічних систем й систем автоматичного контролю. Регулюють робочі органи залежно від розмірів коренеплодів.

У процесі підготовки до роботи гичкозбиральної машини, залежно від розмірів буряків, горизонтальний зазор (А) між ножем і гребінцем копіра має бути в межах 35…50 мм, а вертикальний зазор (В) 5…25 мм (рис. 3.9.16).

Під час технологічного налагодження робочих органів коренезбиральних машин КС-6Б і МКК-6 (РКС-6) слід відрегулювати автомат водіння, правильно розставити викопуючі диски (КС-6) і вилки (МКК-6) на ширину 45 см, встановити оптимальну глибину їх ходу (6…10 см) і вибрати раціональний швидкісний режим роботи (для КС-6Б – 7…9 км/год, для МКК-6 – 5…6 км/год), орієнтуючись при цьому на мінімально допустимі втрати коренеплодів.

Рис. 3.9.16. Гичкорізальний апарат БМ-6Б:
І, ІІ, ІІІ – регулювальні отвори;
А – горизонтальний зазор між ножем і копіром; В – вертикальний зазор між ножем і копіром; С – зазор між ножем і ґрунтом;
1 – гвинт опорно-копіювального колеса; 2 – гайка кріплення гребінок копіра; 3 – гвинтова тяга

Технологічне налагодження проводять згідно з розмірами коренеплодів, станом вологості і твердості ґрунту так, щоб забезпечити підкопування всіх коренів, звести до мінімуму їх пошкодження, не допустити забруднення вороху зеленою масою більше 3 %.

Крім того, слід перевірити тиск у шинах ведучих коліс машин, який у МКК-6 (РКС-6) має становити 0,25 МПа (2,5 кг/см²) в лівій і 0,15 МПа у правій. Тиск у шинах ведучих коліс КС-6Б – 0,25 МПа. Керовані колеса МКК-6 (РКС-6) повинні мати тиск у шинах 0,34 МПа, а КС-6Б – 0,35 МПа. За необхідності регулюють сходження керованих коліс.

* *

12. Підготовка поля до збирання. Вибір режиму та способу руху агрегатів

* *

Підготовка поля. Для високоякісної роботи коренезбиральних машин КС-6 (РКС-6) проводять пошарове розпушування ґрунту в міжряддях на глибину 10…12 см із встановленням робочих органів культиватора на різницю глибини їх ходу 3…4 см. Якщо міжряддя розімкнуті, пошарове розпушення ґрунту в міжряддях виконують за 10…15 днів до збирання буряку. Там, де листки закривають міжряддя, доцільніше пошарове розпушення проводити відразу після проходу гичкозбиральної машини. Гичку збирають причіпною гичкозбиральною машиною БМ-6Б в агрегаті з тракторами класу тяги 14 і 20 кН.

Перед збиранням оглядають поле, визначають густоту посівів, урожайність коренеплодів та гички, відстань між коренеплодами, їх розміри, положення головок відносно поверхні ґрунту, відхилення від умовної осьової лінії рядка.

Збирають цукровий буряк на поворотних смугах, розбивають поле на загінки (рис 3.9.17). При цьому з кінцевих ділянок поворотних смуг завдовжки 20 м буряки збирають вручну.

Рис. 3.9.17. Схема розбивання поля на загінки для 6-рядних збиральних машин:
1, 2, 3 – номери загінок по 240 рядків; 6 – кількість збираних рядків з кожного боку загінки;
H – кінцеві ділянки поворотних смуг, які збирають вручну; С – стикові міжряддя (межі загінок)

Вибирають швидкісний режим за оптимальним завантаженням двигуна. Під час збирання цукрового буряку агрегати можуть рухатись всклад, врозгін, чергуванням врозгін-всклад та комбінованим.

Найбільш ефективно використовувати бурякозбиральну техніку груповим методом. Розміри груп комплексів бурякозбиральних машин залежить від конкретних умов їх використання. Під час масового збирання цукрового буряку застосовують спосіб руху агрегатів – гоновий з розширенням середини суміжних загінок (рис. 3.9.18).

До складу комплексу входять такі ланки: збирально-транспортна ланка; ланка з підготовки поля до масового збирання; ланка технічного обслуговування і польового ремонту; ланка інформаційного забезпечення; ланка побутового забезпечення збиральних робіт.

Рис. 3.9.18. Схема руху агрегатів під час масового збирання буряку

Основною одиницею є збирально-транспортна ланка. Форми її роботи залежать від способів організації збирання і транспортування продукції. Найбільш продуктивний потоковий спосіб, але він потребує безперервного надходження транспортних засобів: до комбайна кожні 10…12 хв треба подавати автомобіль. Практично це можна здійснити, коли відстань перевезення буряку на приймальний пункт не перевищує 12…15 км.

Під час транспортування буряку на великі відстані найкращою формою організації праці є групове використання збиральної техніки, транспортних засобів і навантажувально-розвантажувальних механізмів за погодинним графіком.

Для перевезення буряку використовують автомобілі-самоскиди з нарощеними бортами, бортові автомобілі, обладнані скребками або волокушами. Практикою доведено, що тільки за повного використання вантажності за нарощування бортів до 1 м продуктивність автомобілів під час перевезення буряку можна збільшити на 5…10 %.

Для обслуговування коренезбиральних машин і бурякозбиральних комбайнів за потокового збирання доцільніше використовувати автомобілі ГАЗ-САЗ-4909, ГАЗ-САЗ-3507-02, КамАЗ-5320, для перевезення гички – тракторні самоскидні причепи.

За перевалочної технології для збирання і транспортування буряку до польових кагатів використовують тракторні поїзди або автомобілі-самоскиди.

Вивозять буряк з польових кагатів на приймальний пункт цукрового заводу автомобілями і автопоїздами всіх типів, проте перевагу слід надавати автомобілям середньої і великої вантажності.

13. Розрахування потреби транспортних засобів для обслуговування збиральних комбайнів

Для обґрунтування потреби в збиральній техніці, транспортних засобах і узгодження їх роботи в складі збирально-транспортної ланки потрібно виконати відповідні розрахування.

Вихідні дані для розрахування:

площа збирання, га;
середньозважена довжина гону поля, м;
урожайність коренеплодів, т/га;
відстань перевезення коренеплодів на завод, км;
марка збиральних машин;
марка засобів для транспортування коренеплодів.

Розраховуємо продуктивність комбайна (коренезбиральної машини) за годину змінного часу:

$$ W_г = 0,1 \cdot B_р \cdot v_р \cdot \tau,\: га/год, \tag{3.9.1} $$

де $B_р$ – робоча ширина захвату машини, м;
$v_р$ – робоча швидкість руху, км/год;
$\tau$ – коефіцієнт використання часу зміни роботи збиральної машини.

Робоча швидкість руху комбайна зумовлюється урожайністю коренеплодів. Для бурякозбиральних комбайнів виробництва провідних європейських фірм орієнтовно можна прийняти такі швидкості руху:

Урожайність коренеплодів, т/га	Робоча швидкість руху комбайна, км/год
30…50	11…8
50…70	8…6
70…90	6…5

Швидкість руху вітчизняних збиральних машин на 20…30 % менша. Коефіцієнт використання часу зміни залежить від довжини гону поля і місткості бункера комбайна. Орієнтовно в розрахунках можна прийняти такі його значення (табл. 3.9.10).

Таблиця 3.9.10 Залежність коефіцієнта використання часу зміни роботи комбайна від довжини гону поля і місткості бункера
Довжина гону поля, м	Значення коефіцієнта використання зміни для комбайнів з бункером місткістю, м³
Довжина гону поля, м	до 15	30	40
500…700	0,50	0,56	0,58
700…1000	0,58	0,62	0,64
1000 і більше	0,64	0,68	0,70

Розраховуємо склад збирально-транспортної ланки

Структурний склад ланки містить збиральні машини та автомобільний транспорт для доставки коренеплодів на цукровий завод. Необхідну кількість бурякозбиральних машин для виконання заданого обсягу робіт у встановлені агростроки знайдемо так:

$$ n_к = \frac{F}{W_г \cdot T_{зм} \cdot k_{зм} \cdot n_д}, \tag{3.9.2} $$

де $F$ – площа, з якої збирають цукровий буряк, га;
$T_{зм}$ – тривалість зміни, год (нормативна тривалість зміни дорівнює 7 год, проте її можна продовжити до 10 год);
$k_{зм}$ – коефіцієнт змінності (за наявності механізаторів $k_{зм}= 2…3$ );
$n_д$ – кількість робочих днів (практика свідчить, що у період збиральних робіт з 20 вересня до 25 жовтня кількість робочих днів становить у середньому від 18 до 20).

Необхідну кількість транспортних засобів для відвезення коренеплодів від групи коренезбиральних машин визначаємо за формулою:

$$ n_a = \frac{n_к \cdot t_р}{(t_б+t_{р.б.}) \cdot n_б}, \tag{3.9.3} \label{3.9.3} $$

де $t_p$ – тривалість циклу (рейсу) автотранспортного засобу, хв;
$t_б$, $t_{р.б.}$ – тривалість відповідно заповнення бункера комбайна коренеплодами і його розвантаження, хв;
$n_б$ – кількість бункерів коренеплодів, яка вміщується в кузові автотранспортного засобу (автомобіля з причепом).

Тривалість рейсу автотранспортного засобу визначаємо так:

$$ t_p = (t_{р.б.}+t_{пер}) \cdot n_б+\frac{120 \cdot L_п}{v_a}+t_{розв}+t_{оч},\: хв, \tag{3.9.4} $$

* *

де $t_{пер}$ – тривалість переїзду автотранспортного засобу від краю поля до комбайна або від одного комбайна до іншого, хв;
$L_п$ – відстань перевезення коренеплодів на цукровий завод, км;
$v_а$ – середньотехнічна швидкість руху автотранспортного засобу, км/год. Швидкість руху значною мірою залежить від стану доріг. Орієнтовно для автомобіля її можна прийняти рівною 40…50 км/год, а для автопоїзда – 30…40 км/год;
$t_{розв}$, $t_{оч}$ – тривалість зважування, розвантажування і очікування навантаження та розвантаження транспортного засобу, хв.

Тривалість зважування і розвантаження автомобіля орієнтовно дорівнює 7…9 хв, автомобіля з причепом – 10…12 хв. Тривалість очікування навантаження і розвантаження транспортного засобу обумовлюється організацією збиральної компанії і особливо чергою на бурякоприймальному пункті цукрового заводу.

Час заповнення бункера комбайна коренеплодами дорівнює:

$$ t_б = \frac{L_б \cdot 60}{v_p \cdot 1000}=\frac{0,06 \cdot L_б}{v_p}, хв, \tag{3.9.5} \label{3.9.5} $$

де $L_б$ – шлях заповнення бункера, м.

$$ L_б=\frac{10^4 \cdot V_б \cdot \gamma_к \cdot \varphi}{B_р \cdot У_к}, \: м, \tag{3.9.6} $$

де $V_б$ – місткість бункера комбайна, м³;
$\gamma_к$ – об’ємна маса коренеплодів, т/м³. Для коренеплодів цукрового буряку $\gamma_к = 0,62…065$ т/м³;
$\varphi$ – коефіцієнт заповнення-спорожнення бункера комбайна, $\varphi = 0,90…095$;
$У_к$ – врожайність, т/га.

Після підставлення значення $L_б$ в формулу ($\ref{3.9.5}$) отримаємо:

$$ t_б= \frac{600 \cdot V_б \cdot \gamma_к \cdot \varphi}{B_р \cdot v_p \cdot У_к}, \: хв. \tag{3.9.7} $$

Після підставлення розрахункових значень величин у формулу ($\ref{3.9.3}$) знайдемо необхідну кількість транспортних засобів для доставки коренеплодів на цукровий завод.

Таким чином, використання сучасних технологій і технічних засобів дозволить зібрати урожай цукрового буряку з мінімальними затратами праці і коштів.

(http://agroua.net/news/news_47907.html)

14. Контроль і оцінювання якості роботи

Таблиця 3.9.11 Збирання гички
Показники	Градація нормативів	Бал	Спосіб визначення
1	2	3	4
Повнота збирання гички, %	95,0 93,0 90,0	3 2 1	Підібрати залишену гичку на дільниці завдовжки 20 м і завширшки 2,7 м і вирахувати відсоток втрат
Відходи частини коренеплодів у гичку під час зрізування, %	1 3 5	3 2 1	Розібрати проби гички, зібраної з ділянки завдовжки 20 м і завширшки 2,7 м, відділити частини коренеплодів від гички і вирахувати відсоток втрат
Забруднення гички землею, %	0,2 0,3 0,5	3 2 1	Витрусити гичку з ділянок з визначення відходів частини коренеплодів у гичку і визначити відсоток землі

Таблиця 3.9.12 Збирання коренеплодів
Показники	Градація нормативів	Бал	Спосіб визначення
1	2	3	4
Повнота підкопування і підбирання коренеплодів, %	99,0 98,0 97,0	3 2 1	На ділянці завдовжки 20 м і завширшки 2,7 м підрахувати залишені коренеплоди і вирахувати відсоток втрат
Пошкодження коренеплодів (в тому числі сильне)	10 (1) 15 (3) 20 (5)	3 2 1	Розібрати проби коренеплодів на ділянці завдовжки 20 м і завширшки 2,7 м і підрахувати відсоток пошкоджених коренеплодів
Забруднення вороху коренеплодів зеленою масою, %	1 2 3	3 2 1	Розібрати проби коренеплодів на ділянці завдовжки 20 м і завширшки 2,7 м і підрахувати відсоток забруднення коренеплодів

15. Заходи з охорони праці

На бурякозбиральних машинах дозволено працювати тільки особам, які мають права на керування машинами, знайомим з їх будовою, що володіють необхідними навичками і знаннями з регулювання машин та догляду за ними. До початку роботи машини обслуговчий персонал має ознайомитися з правилами техніки безпеки, виробничої санітарії і пройти відповідний інструктаж.

Перед початком кожної зміни тракторист і комбайнер мають ретельно оглянути машини і переконатися в їх справності, надійності болтових і шарнірних кріплень, а також у справності всіх захисних щитків та огорож. Огородження мають надійно захищати ланцюгові, клинопасові і карданні передачі машини, а також виступаючі частини валів.

Комбайнери і обслуговчий персонал мають працювати в заправленому одязі, з підв'язаними кінцями рукавів і штанів або у комбінезонах.

Заборонено очищати, змащувати, а також регулювати і ремонтувати під час руху та на зупинках з увімкненим ВВП трактора. Всі види регулювання, техобслуговування і ремонт необхідно проводити тільки за заглушеного двигуна. Заборонено проводити будь-які роботи під самохідними машинами, якщо під їх колеса не підставлені гальмові башмаки, а рухомі рами не зафіксовані механічними фіксаторами.

У разі піддомкрачування необхідно підставляти стійкі опори. Під час роботи і транспортування заборонено сідати на агрегат і сходити з нього на ходу. Під час руху необхідно систематично перевіряти роботу гальм, рульового управління та механізму перемикання передач. Робочі органи (підкопувальні лапи, дискові викопувачі) необхідно очищати під час зупинок та за вимкненої карданної передачі. Заборонено працювати з несправним ручним управлінням, гальмами, сигналізації і електроосвітлення. Не можна знаходитися під вантажним елеватором коренів і в причепі для збирання бадилля, а також перевозити вантажі в бункері накопичувача. Кулачковий і шнековий очисники можна очищати лише за заглушеного двигуна. У машині мають бути аптечка, з необхідним набором ліків і медикаментів, і вогнегасник.

Працюючи на буряконавантажувачі, обслуговчий персонал має дотримуватися, в основному, тих самих правил, додатково треба знати таке:

не можна починати рух трактора вперед, якщо кулачковий живильник опущений на ґрунт;
протипожежний інвентар має бути на місці стоянки навантажувача в комплекті і у справному стані;
заборонено працювати під рухомою рамою незакріпленою на надійних підставках;
не можна рухатися з навантажувачем поперек крутих схилів і розгортати агрегат, коли кулачковий живильник знаходиться на ґрунті, а елеватор опущений;
у разі тривалих переїздів необхідно встановлювати жорсткі фіксатори рухомої рами елеватора;
категорично заборонено розпалювати багаття поблизу навантажувача і оглядати машину за допомогою факела, заливати водою палаючі масло і паливо.

Питання для самоконтролю

Дайте характеристику існуючих технологій виробництва цукрового буряку.
Дайте характеристику агронормативів під час сівби цукрового буряку.
Які агрегати використовують для сівби цукрового буряку, їх характеристика?
Як провести технологічне налагоджування посівного агрегату?
Як розрахувати виліт маркера під час сівби цукрового буряку?
Як підготувати поля до сівби цукрового буряку?
За якими критеріями оцінюють якість роботи агрегатів для сівби цукрового буряку?
Дайте характеристику технології механізованого догляду за посівами цукрового буряку.
Які особливості хімічного захисту рослин?
Дайте характеристику агронормативів і допусків під час догляду за рослинами цукрового буряку.
Як провести технологічне налагоджування агрегатів для міжрядного обробітку та формування густоти посівів цукрового буряку?
Як оцінити роботу агрегату під час догляду за посівами цукрового буряку?
Як оцінити роботу агрегату за хімічного захисту рослин?
Дайте характеристику способів збирання цукрового буряку.
Дайте характеристику комплексу машин для збирання цукрового буряку.
Назвіть основні агронормативи і допуски під час збирання цукрового буряку.
Як підготувати поля до збирання цукрового буряку?
Охарактеризуйте основні регулювання БМ-6Б, РКМ-6-01, КС-6Б.
Які є способи руху збиральних агрегатів?
Як розрахувати потребу комплексу машин для збирання цукрового буряку?
Дайте характеристику збирально-транспортному комплексу під час збирання цукрового буряку.